Справа № 2/1521/14/12
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2012 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Бичковського Є.Л.,
при секретарі Ауловій О.Г.,
з участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
ВСТАНОВИВ :
У січні 2012 року, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12 липня 2008 року з вини відповідача сталася дорожньо-транспортна пригода внаслідок якої належний ОСОБА_3 автомобіль марки «Мазда 626», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження.
Відповідач не відшкодував матеріальну шкоду ОСОБА_3. За наявністю у ОСОБА_3 полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів позивач 19 січня 2009 року сплатив потерпілому 19 519,91 гривень.
Позивач просить суд стягнути з відповідача у порядку регресу 19619,91 гривень відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в розмірі понесених витрат, 2000 гривень як відшкодування витрат на правову допомогу та судові витрати у розмірі 196,20 гривень.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, від отримання судової повістки відмовився.
Згідно з ч.8 ст.76 ЦПК України особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою.
За наявністю умов, передбачених ч.1 ст.224 ЦПК України, та оскільки представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом 12 липня 2008 року о 23.20 відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем марки «БМВ», реєстраційний номер НОМЕР_2, рухаючись по вул. Розкидайлівській у м.Одесі, не виконав вимог п.8.7.3 Правил дорожнього руху, здійснив виїзд на перехрестя на червоне світло світлофора та допустив зіткнення з належним ОСОБА_3 автомобілем марки «Мазда 626», реєстраційний номер НОМЕР_1, який отримав механічні пошкодження.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 30 вересня 2008 року провадження справі за адміністративним правопорушенням відносно ОСОБА_2 була закрита у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно із зазначеною постановою вина ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України об адміністративних правопорушеннях, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, особистими поясненнями ОСОБА_2, та іншими матеріалами справи.
В силу ч.4 ст.61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З врахуванням встановлених обставин, за наявністю вини відповідача у порушенні Правил дорожнього руху та виникненні дорожньо-транспортної пригоди, суд вважає, що у відповідача дійсно виник правовий обов’язок відшкодувати заподіяну внаслідок ДТП шкоду. Відповідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, тобто шкода завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до звіту автотоварознавчого дослідження експерта - автотоварознавця ОСОБА_4 від 25 липня 2008 року розмір завданих власнику автомобіля «Мазда 626», реєстраційний номер НОМЕР_1, збитків складає 19219,91 гривень.
Витрати ОСОБА_3 на евакуацію пошкодженого автомобілю склали 300 гривень.
ОСОБА_3 01 жовтня 2008 року звернувся до позивача із заявою про відшкодування заподіяної йому шкоди, надавши при цьому поліс обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/7614341 з терміном дії з 05 лютого 2008 року по 01 лютого 2009 року.
15 січня 2009 року позивач видав наказ №57 про сплату ОСОБА_3 19519,91 гривень за заподіяну внаслідок ДТП шкоду та 19 січня 2009 року ці кошти були перераховані ним на розрахунковий рахунок ОСОБА_3
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Ст.27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
З врахуванням вищенаведених обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача має бути стягнуто 19519,91 гривень як відшкодування витрат по сплаті страхового відшкодування ОСОБА_3
Позивач не довів, що ним були здійсненні витрати на оплату аварійного комісара та перераховано 100 гривень на рахунок фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 саме у зв'язку з проведенням страхового відшкодування ОСОБА_3, у звязку з чим у задоволенні вимог позивача в частині стягнення цієї суми з відповідача має бути відмовлено.
Що стосується вимог про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2000 гривень, то судом враховано, що відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Згідно із ч.1 ст.56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги. Вона допускається до участі в розгляді справи ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.
07 вересня 2010 року між позивачем та ТОВ "Авто-юст" був укладений контракт про надання правової допомоги, а 14 жовтня 2011 року до нього укладено додаткову угоду №14, відповідно до якої позивач доручив ТОВ "Авто-юст", крім іншого, здійснювати ведення справи за позовом до ОСОБА_2
Відповідно до платіжного доручення від 04 листопада 2011 року №4751 позивач перерахував на розрахунковий рахунок ТОВ "Авто-юст" 2000 гривень в рахунок оплати за надання правової допомоги згідно з додатковою угодою №14 від 14 жовтня 2011 року до контракту №47 від 07 вересня 2010 року.
Звіту про надання правової допомоги позивачем або його представником не надано, як і розрахунків, відповідно до вимог ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Представництво інтересів позивача у суді здійснювалось представником ОСОБА_1 на підставі довіреності Моторного (транспортного) страхового бюро України від 03 жовтня 2011 року №21236/4.
Тому, даний позов в частині стягнення на користь позивача витрат на правову допомогу необхідно відхилити.
В силу ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача має бути стягнуто його документально підтверджені судові витрати у розмірі 196,20 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 56, 84, 209, 211, 212 ЦПК України, на підставі ст.ст.1166, 1188, 1191 ЦК України, ст.38 Закону України "Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", суд,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України 19519,91 гривень як відшкодування витрат по сплаті страхового відшкодування, 196,20 гривень як відшкодування витрат по оплаті судового збору, а усього 19715 (дев’ятнадцять тисяч сімсот п'ятнадцять) гривень 39 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Дане заочне рішення може бути переглянуте Овідіопольським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги через Овідіопольський районній суд Одеської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а відповідачем у той же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя Є.Л.Бичковський