ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

10.06.08 р.                                                                                                    Справа № 14/43                               

за позовом Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”,                ЄДРПОУ 00191678, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”,

                          ЄДРПОУ  31599557, м.Родинське                           

про стягнення 8055 грн. 55 коп.

Суддя  Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Дружбіна А.М.-по дов.  

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Комунальне підприємство „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське, про стягнення заборгованості в сумі 8055,55 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №200 від 07.02.2006р., акт відбору проб стічних вод від 15.06.2006р., протокол №123 від 19.06.2006р., рахунок-фактуру №205 від 23.06.2006р., претензію №3 від 27.07.2006р., розрахунок величини плати за перевищення припустимої кількості забруднюючих речовин.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/11-1654 від 05.06.2008р. позовні вимоги визнав повністю в сумі 8055,55 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

07.02.2006р. між позивачем (правонаступником прав та обов’язків якого згідно з наданими до справи документами є позивач) та відповідачем був підписаний договір №200 на питне водопостачання та водовідведення, згідно з умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання відпускати відповідачу питну воду та приймати від нього господарсько-побутові стоки у межах максимально узгоджених об’ємів та узгодженого щомісячного графіку з гранично-допустимими концентраціями забруднюючих речовин.

Згідно до п.п.1.2, 6.1 договору №200 від 07.02.2006р. за всіма взаємовідносинами, обумовленими виконанням договору, сторони зобов’язуються керуватися Правилами користування, “Правилами приймання стічних вод підприємств в системи каналізації міст”, затвердженими виконавчими органами місцевих рад, Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів та Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання”.   

Відповідно до п.п.4.19 договору №200 від 07.02.2006р. відповідач зобов’язаний щомісячно надавати інформацію позивачу про об’єми скинутих стічних вод та їх якісні показники (результати аналізу стоків).

Пункт 4.14 договору №200 від 07.02.2006р. передбачає, що скидання абонентом стічних вод в систему міської каналізації з перевищенням гранично-допустимих концентрацій повинно здійснюватись згідно з Правилами приймання.

За приписом п.6 додаткової угоди від 27.12.2006р. до договору №200 від 07.02.2006р. позивач в особі структурних підрозділів Димитрівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства та Красноармійського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснює контроль за складом стічних вод позивача.

Згідно з цим пунктом Димитрівське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства має право здійснювати відбір разових проб (незалежно від часу), не узгоджений із абонентом раніше, для контролю за якістю стічних вод, які викидаються. Виявлені в цих пробах забруднюючі речовини, є підставою для нарахування плати за скидання понаднормативних забруднень.

Як встановлено судом, згідно з наданими до матеріалів справи актом від 15.06.2006р. та розрахунком величини плати за перевищення припустимої кількості забруднюючих речовин, Димитрівським виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства був здійснений відбір стічних вод відповідача з фекальної насосної станції та встановлено перевищення гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин в стічній воді.

Наднормативне скидання забруднюючих речовин є порушенням вимог п.Є ст.40 Закону України „Про охорону навколишнього середовища”. Зобов’язання відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, передбачені ст.68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”.

Підпунктом 7.1 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, передбачено, що перелік забруднень, на наявність яких провадиться аналіз, встановлюється водоканалом.

Відповідно пп.2.2 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37, передбачено обов’язок водоканалу установлювати кожному підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації та доводити підприємствам протягом місячного терміну після внесення змін до місцевих Правил приймання зміни у вимогах до якісних показників стічних вод підприємств, пов’язані із змінами лімітів на скид забруднюючих речовин у водні об’єкти.

За приписом п.7.8 Правил приймання стічних вод підприємств у  комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002 року №37, встановлено, що з метою контролю якості стічних вод підприємств водоканал здійснює відбір разових проб. Виявлені в цих пробах перевищення ДК забруднюючих речовин у стічних водах є підставою для нарахування плати за скид понаднормативних забруднень. Відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу, що фіксується у спеціальному журналі або акті, який підписують як представники водоканалу, так і представник підприємства –абоненту.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території.

Згідно з п.п.2.1 та 2.4 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, водоканали мають право пред’являти підприємствам у встановленому порядку рахунки за скид понаднормативних забруднень із застосуванням коефіцієнта кратності, який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень, при порушенні як цих Правил, так і місцевих Правил приймання, а підприємства зобов’язані оплачувати рахунки за скид понаднормативних забруднень при порушенні встановлених показників.

Пункт  3.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, передбачає, що при перевищенні рівня вмісту забруднюючих речовин у стічних водах підприємств, що скидаються у систему каналізації, порівняно з встановленими місцевими правилами приймання, підприємства сплачують водоканалу плату за скид понаднормативних забруднень, яка нараховується за нормативом плати за очищення 1 куб. м стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій (Нп), обсягом скинутих понаднормативно забруднених стічних вод (Vпз) та коефіцієнтом кратності (Кк), який враховує рівень небезпеки скинутих забруднень для технологічних процесів очищення стічних вод та екологічного стану водойми.

Крім цього, в п.п.4.1 та 4.2 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37, встановлено, що плата за скид стічних вод підприємств у системи каналізації населених пунктів уноситься підприємствами згідно з розрахунками водоканалів та виставленими ними рахунками на розрахункові рахунки водоканалів у порядку та в терміни, передбачені договором.

Відповідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно п.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено судом, пунктом 5.9 договору №200 від 07.02.2006р. передбачено, що оплата рахунка, виставленого позивачем за перевищення припустимої кількості забруднень стічних вод, має здійснюватись відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту отримання акту-рахунку.

23.06.2006р. позивачем був виставлений рахунок-фактура №205 за приймання стічних вод з перевищенням гранично-допустимих концентрацій забруднюючих речовин на загальну суму 8055,55 грн.

Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу грошових коштів в сумі 8055,55 грн. всупереч ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №01/11-1654 від 05.06.2008р., в якому позовні вимоги визнав повністю в сумі 8055,55 грн.

Згідно до ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Враховуючи, що дії відповідача щодо визнання позову не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, виходячи з того, що позов повністю доведений позивачем та обгрунтований матеріалами справи, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 8055,55 грн. підлягають задоволенню в повній сумі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

                                                        ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк до Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське про стягнення заборгованості в сумі 8055 грн. 55 коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська”, м.Родинське на користь Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу”, м.Донецьк заборгованість в сумі 8055 грн. 55 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення оголошено повністю в судовому засіданні 10.06.2008р.

               Суддя