|
К/скарга №К-2622/06 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ |
|
01010, м.Київ, вул.Московська, 8
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2006 р. Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Конюшка К.В.
Нечитайла О.М.
Пилипчук Н.Г.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: не з'явився.
розглянувши касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області
на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р.
у справі № 23/382
за позовом Приватного підприємства «Ефа»
до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ПП «Ефа» звернулось до суду з позовом до Енергодарської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000802310/0 від 22.11.2004 р., яким визначено штрафні (фінансові) санкції у сумі 9011,80 грн. пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.10.2005 р. в задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивовано тим, що датою закінчення імпортної операції слід вважати дату виписки ВМД типу ІМ-40.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р., рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення №0000802310/0 від 22.11.2004 р. в повному обсязі. Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» стягнення пені за порушення резидентами строків, передбачених ст.2 цього Закону, не поставлено в залежність від наявності чи відсутності якого-небудь визначеного документу, що підтверджує факт поставки, процес оформлення ВМД є лише частиною процедури митного оформлення. Несвоєчасне декларування резидентом імпортного товару, який знаходився під митним контролем, може складати інший склад правопорушення.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування судового рішення апеляційної інстанції та залишення в силі постанови Господарського суду Запорізької області від 10.10.2005 р. з підстав неправильного застосування норм матеріального права.
Доводи касаційної скарги обґрунтовуються тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовані ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», ч.2 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами». Вважає, що тільки декларація є офіційним документом, що підтверджує факт ввозу товарів на митну територію.
Позивач заперечень на касаційну скаргу до суду касаційної інстанції не подав.
Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялися. Повістка надіслана позивачу повернута до суду без вручення за закінченням терміну зберігання, даних щодо зміни адреси не надійшло. Справу розглянуто на підставі п.4 ст.221 КАС України.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують індивідуальної ліцензії НБУ.
Згідно ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених ст.ст.1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі ,.3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
Пунктом 1.1 «Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями», затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136 та зареєстрованої МЮУ 28.05.1999 р. за №338/3631, визначено, що здійснення поставки - дата виконання нерезидентом усіх зобов'язань відносно поставки, покладених на нього за договором.
Як встановлено у справі, за умовами п.4 імпортного контракту №1/1 від 01.06.2004 р., укладеного між ФЛАМПО Брандутц-Зистеме ГмбХ, ФРГ та позивачем на поставку вогненебезпечної шпаклівки, поставка здійснюється не пізніше чотирьох тижнів з моменту надходження 100% попередньої оплати, а датою поставки вважається дата штемпеля на товаросупровідних документах.
Попередня оплата здійснена позивачем 11.06.2004 р. у сумі 8000 євро за курсом НБУ, згідно платіжного доручення.
Імпортований товар надійшов на митну територію України 08.07.2004 р. про що свідчить відтиск штампу «Під митним контролем» на CMR .
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про дотримання сторонами строків виконання зобов'язань за зовнішньоекономічним контрактом та про відсутність підстав для застосування до позивача відповідальності встановленої Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яким не передбачена наявність визначеного документу, що підтверджує факт поставки. Щодо оформлення позивачем вантажно-митної декларації лише 08.11.2004 р., то несвоєчасне декларування резидентом імпортного товару, який знаходився під митним контролем, може складати інший склад правопорушення, що не є предметом даного спору.
Доводи касаційної скарги не беруться до уваги, оскільки вони не спростовують фактичних обставин справи, встановлених судом.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно оцінивши обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшов вірного висновку, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування судового рішення немає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції в Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 29.11.2005 р. - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді К.В.Конюшко
О.М.Нечитайло
Н.Г.Пилипчук
О.І.Степашко +