УХВАЛА
Справа №: 22-ц/0190/2944/2012Головуючий суду першої інстанції:Воробйова С.О.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Макарчук Л. В.
"14" травня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіМакарчук Л.В.
СуддівКурської А.Г., Горбань В.В.
При секретаріБірковському А.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про зміну розміру аліментів, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03 лютого 2012 року,
В С Т А Н О В И Л А :
31 серпня 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, уточнивши позовні вимоги в порядку, передбаченому ст.31 ЦПК України, про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітнього сина: ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнутих рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 січня 2008 року та неповнолітню дочку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнутих рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя від 11 липня 2011 року. За рішенням суду з позивача ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку, починаючи з 11 грудня 2007 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 липня 2011 року з позивача ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 квітня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. (а.с.1-2,14-15,49-50).
Позовні вимоги мотивовані тим, що він знаходиться на пенсії, проживає у гуртожитку, за станом здоров'я не може влаштуватися на роботу та потребує систематичного медичного лікування та крім того надає матеріальну допомогу своїм літнім батькам, у зв'язку з чим його дохід суттєво зменшився. Утримуванні з нього аліменти загалом становлять 1/2 частку усіх видів доходів, що перевищує встановлену законом частку. На підставі вищевикладеного, позивач просив зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_8 на утримання сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, до 1/6 частки усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття, та зменшити розмір аліментів, що стягуються з нього на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, до 1/6 частки усіх видів доходів щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. (а.с.14-15,49-50).
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03 лютого 2012 року позов задоволено частково. Зменшено розмір аліментів, визначених рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 січня 2008 року з 1/4 частки до 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягнувши з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/5 частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Зменшено розмір аліментів, визначених рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 липня 2011 року з 1/4 частки до 1/5 частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягнувши з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10, 23 лютого 2010 року у розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення про задоволення його позову. Вказує, що надані ним докази, згідно ст.ст. 212-215 ЦПК України, щодо підстав зменшення суми аліментів судом першої інстанції в повному обсязі враховані не були, чим порушені вимоги ст. 192 СК України та п.17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судам окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів». Зазначає, що доказів про утримання батьків він надати не може, тому як не бере від них квитанції про надання допомоги.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_8 просить апеляційну скаргу відхилити, рішення суду залишити без змін та розглянути справу за її відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_7, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, які розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
У відповідності до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов та зменшуючи розмір аліментів, визначених рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 липня 2011 року з 1/4 частки до 1/5 частки від заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та стягуючи з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_10, 23 лютого 2010 року у розмірі 1/5 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття, на підставі ч.2 ст. 182 СК України виходив з того, що у ОСОБА_6 погіршилося матеріальне становище через зміну життєвих обставин позивача, не прийняв до уваги доводи позивача про наявність у нього батьків як бездоказові.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 11 січня 2008 року з ОСОБА_6 стягнуто на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 11 грудня 2007 року до повноліття дитини (а.с.4).
Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 11 липня 2011 року з ОСОБА_6 стягнуто 1/4 частку всіх видів заробітку (доходу) на користь ОСОБА_7 на утримання дочки ОСОБА_10.(а.с.3).
Відповідно до ч.3 ст. 61 СК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
31 серпня 2009 року позивач звільнений з органів внутрішніх справ та згідно пенсійного посвідчення НОМЕР_1, виданого Пенсійним фондом України 28 жовтня 2009 року є пенсіонером і отримує пенсію за вислугу років (а.с.5, 51-52). Згідно довідки ГУ ПФУ в Миколаївській області №2037 від 25 серпня 2011 року загальна сума нарахованої пенсії ОСОБА_6 за період з 01 березня 2011 року по 31 серпня 2011 року складала 20 235,58 грн. в середньому вона встановила - 3 372,60 грн. щомісячно (а.с.8). Заборгованості по сплаті аліментів у ОСОБА_6 немає.
Згідно свідоцтва про хворобу №380 від 01 вересня 2009 року ОСОБА_11 має ряд хронічних захворювань, неодноразово лікувався в медичних закладах та був визнаний непридатним до військової служби, у зв'язку з чим несе матеріальні затрати на лікування з метою підтримання задовільного стану здоров'я (а.с.6).
Судом першої інстанції були належним чином оцінені всі наявні в матеріалах справи докази.
Судова колегія відхиляє доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції всіх доказів, наданих позивачем, оскільки всі наявні в матеріалах справи докази, судом першої інстанції були враховані та їм дана належна оцінка.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростували, а тому задоволенню не підлягають.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, і відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 305 ч.2, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИ Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.