РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/3215/2012Головуючий суду першої інстанції:Лягіна О.В.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

РІШЕННЯ

"27" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКірюхіної М.А.,

СуддівАдаменко О.Г., Руснак А.П.,

При секретаріЛомовському І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ, виділення в натурі та припинення спільної часткової власності на майно,

за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та його представника ОСОБА_8 на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 16 березня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про поділ, виділення в натурі та припинення спільної часткової власності на майно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_9 Після його смерті сторони у справі, як спадкоємці першої черги за законом, отримали свідоцтва про право власності на Ѕ частку спадкового майна кожний, яка складалась з домоволодіння АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,0775 га., розташовану за цією ж адресою. Однак, угоди про порядок користування спадковим майном між позивачем та відповідачем у справі досягнуто не було, тому позивач просить виділити їй в натурі Ѕ частку домоволодіння АДРЕСА_1 і земельну ділянку площею 0,0775 га., розташовану за цією ж адресою, та припинити право спільної сумісної власності на вказане майно, а також стягнути з відповідача понесені судові витрати.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 16 березня 2012 року вищевказаний позов ОСОБА_6 задоволено.

Поділено домоволодіння за АДРЕСА_1, вартістю 518528 грн. між ОСОБА_6 та ОСОБА_7

Виділено у власність ОСОБА_6 на 1\2 частку домоволодіння за АДРЕСА_1: в житловому будинку літера А1: приміщення № 1-2 (санвузол) площею 9,7 м І; житлову кімнату № 1-3 площею 24, м І 5; кухню № 1-5 площею 10,7 м І; коридор № 1-6 площею 5,8 м І; частину інженерних комунікацій, а всього на суму 178754 грн., що менше, чим припадає на 1\2 частку домоволодіння на суму 80510 грн. і складає 35\100 часток вказаного домоволодіння, визнавши за ОСОБА_6 право власності на 35\100 часток вказаного домоволодіння.

Виділено у власність ОСОБА_7 на 1\2 частку домоволодіння за АДРЕСА_1: в житловому будинку літера А1: частку приміщення № 1-1 (вітальня) площею 15,8 м І ; кухню № 1-12 площею 7,7 м І ; прибудову літ.А1 з житловою кімнатою № 1-9 площею 31,1 м І ; прибудову літ. «а»з туалетом № 1-10 площею 1,7 м І; ванну кімнату № 1-11 площею 4,7 м І ; ганок літ. «кА»; підвал літ. «пБ»; сарай літ. «В»; вбиральню літ. «Г»; гараж літ. «Д»; душ літ. «Е»; частку інженерних комунікацій, а всього на суму 339774 грн., що більше ніж припадає на 1\2 частку домоволодіння на суму 80510 грн. і становить 65\100 часток у вказаному домоволодінні, визнавши за ОСОБА_7 право власності на 65\100 часток вказаного домоволодіння.

Стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 грошову компенсацію за 15\100 часток домоволодіння за АДРЕСА_1 у сумі 80510 грн.

Зобов'язано ОСОБА_6 провести переобладнання домоволодіння за АДРЕСА_1, а саме: закласти дверні отвори з приміщення № 1-2 в приміщення № 1-1; з приміщення № 1-6 в приміщення № 1-1 та 1-9; зробити дверні отвори з приміщень № 1-2 та 1-3 (на місці віконних отворів) у тамбур, що належить збудувати під літ. «А1», а також з приміщення № 1-1- в приміщення № 1-9; прибудувати тамбур для обладнання входу в будинок відповідно до вимог ДБН; в приміщенні № 1-2 обладнати поєднаний санвузол; в приміщенні № 1-5 обладнати кухню; обладнати самостійні: електропостачання, опалення, газопостачання, каналізацію, холодне водопостачання, гаряче водопостачання, вартість яких складає 41272 грн. Витрати розподілено між сторонами в рівних частинах.

Право спільної часткової власності сторін на домоволодіння за АДРЕСА_1 припинено..

Поділено земельну ділянку для обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,0775 га, що розташована в АДРЕСА_1

Виділено у власність ОСОБА_6 на 1\2 частку земельної ділянки площею 387,5 м І, з урахуванням площі, зайнятої під будівлями, що відповідає тому, що належно і складає 1\2 частку (або 50\100 часток) всієї земельної ділянки спірного домоволодіння, відповідно до додатку № 2 до висновку № 26 судової будівельно-технічної експертизи від 13 жовтня 2010 року і зафарбовано рожевим кольором.

Виділено у власність ОСОБА_7 на 1\2 частку земельної ділянки площею 387,5 м І, з урахуванням площі, зайнятої під будівлями, що відповідає тому, що належно і складає 1\2 частку (або 50\100 часток) всієї земельної ділянки спірного домоволодіння, відповідно до додатку за № 2 до висновку за № 26 судової будівельно-технічної експертизи від 13 жовтня 2010 року і зафарбовано блакитним кольором.

Право спільної часткової власності сторін на земельну ділянку площею 0,0775 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 припинено.

Вирішено питання з розподілу судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач та його представник подали апеляційні скарги, в яких ставлять питання про його скасування та ухвалення нового рішення, посилаючись на те, що воно незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню повністю, а його представника частково з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позову. При цьому визнав встановленим, що сторони по справі є співвласниками спірного жилого будинку та земельної ділянки. Кожному належить по Ѕ частці даних об'єктів. Судом прийнято до уваги висновок будівельно - технічної експертизи, та поділено жилий будинок з відступленням від часток, на 35/100 та 65/100 часток, тому з відповідача, частка якого збільшується, на користь позивачки стягнено різницю у вартості. Враховуючи те, що земельну ділянку можливо поділити відповідно до ідеальних часток, суд дійшов висновку про можливість її поділу за ідеальними частками.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням вимог процесуального закону - ст. ст.10, 11, 60, 212 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення спору.

Статтею 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачці ОСОБА_6 на праві власності належить Ѕ частка жилого будинку та земельної ділянки для його обслуговування, розташованими за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Бахчисарайської державної нотаріальної контори, від 27 липня 2007 року за реєстром № Н-718, свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Бахчисарайської державної нотаріальної контори, від 18 жовтня 2008 року за реєстром № 2857, та державним актом про право власності на земельну ділянку, виданим Бахчисарайською міською радою 03 лютого 1999 року.

Відповідач ОСОБА_7 є власником Ѕ частки вищевказаного жилого будинку

Відповідно до ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

У роз'ясненнях, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року № 7 "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок", зазначено, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності.

Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв'язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого зменшилась.

Як вбачається з висновків судових будівельно - технічних експертиз, поділ спірного жилого будинку, дійсною вартістю 518528 грн., технічно можливий із відступленням від ідеальних часток. Експертом запропоновано лише один варіант поділу будинку в натурі, згідно з яким одному із співвласників виділено 35/100 часток жилого будинку, до яких входять лише приміщення жилого будинку та частка інженерних комунікацій, а іншому співвласникові - 65/100 часток, до яких входять як приміщення жилого будинку, так і всі господарські будівлі й споруди. Вартість 35/100 часток становить 178754 грн., а вартість 65/100 часток - 339774 грн. Різниця у вартості часток, що виділяються кожному співвласникові - 80510 грн.

Згідно з даним варіантом поділу жилого будинку в натурі необхідно виконати наступні переобладнання: закласти дверні отвори з приміщення № 1-2 в приміщення № 1-1; з приміщення № 1-6 в приміщення № 1-1 та 1-9; зробити дверні отвори з приміщень № 1-2 та 1-3 (на місці віконних отворів) у тамбур, що належить збудувати під літ. «А1», а також з приміщення № 1-1- в приміщення № 1-9; прибудувати тамбур для обладнання входу в будинок відповідно до вимог ДБН; в приміщенні № 1-2 обладнати поєднаний санвузол; в приміщенні № 1-5 обладнати кухню; обладнати самостійні: електропостачання, опалення, газопостачання, каналізацію, холодне водопостачання, гаряче водопостачання. Вартість всіх переобладнань складає 41272 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивачки компенсації за її частку, яка зменшилась з 50/100 до 35/100 часток, суд першої інстанції не вирішив питання, чи має відповідач реальну можливість сплатити позивачці грошову компенсацію в сумі 80510 грн., чи не призведе покладення на нього такого обов'язку до звернення стягнення на належну йому частку будинку, її примусового продажу й порушення законних прав відповідача.

Це ж стосується й вирішення питання щодо можливості у відповідача оплатити вартість Ѕ частки витрат з переобладнання будинку, що також становить досить значну суму - 20636 грн. Таким чином, за рішенням суду відповідачеві підлягає до сплати на користь позивачки загальна сума 101146 грн.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає, що поділ будинку у запропонований експертом спосіб не відповідає положенням ст. 367 ЦК України, та не є справедливим, тому прийняти його до уваги не можна.

Інших варіантів поділу жилого будинку в натурі експертом не запропоновано, при апеляційному перегляді справи сторонам та їх представникам роз'яснено право проведення додаткової або повторної експертизи для визначення інших варіантів поділу будинку, але відповідних клопотань ними не заявлено.

В силу ст. 10, 11, 60, ч.1 ст. 143 ЦПК України у апеляційного суду відсутні підстави для вирішення питання щодо призначення експертизи за відсутності клопотань сторін про це.

Вирішити питання про поділ будинку в натурі без проведення експертизи неможливо, оскільки це потребує спеціальних знань у галузі архітектури і будівництва.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність позову про поділ жилого будинку.

Відповідно до ст.88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Між тим, сторонами не надано ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції державного акту на право власності на спірну земельну ділянку. Пояснення позивачки про те, що на підставі свідоцтва про право на спадщину у державний акт, виданий на ім'я її батька, внесено відповідні зміни, нічим не підтверджено.

Також колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року N 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо. Враховуються також вимоги санітарних правил і правил протипожежної безпеки.

Проте, до вирішення питання про те, які приміщення жилого будинку та господарські будівлі й споруди будіть розподілені кожному із співвласників, неможливо вирішити і питання про поділ земельної ділянки, оскільки неможливо врахувати жодної з вище перелічених складових, які слід приймати до уваги при поділі земельної ділянки.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 309, 314, 316, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити, апеляційну скаргу його представника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 16 березня 2012 року скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про поділ, виділення в натурі та припинення спільної часткової власності на майно.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням апеляційного суду законної сили.

Судді: Кірюхіна М.А. Адаменко О.Г. Руснак А.П.