РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/1890/2012Головуючий суду першої інстанції:Корогодіна О.Е.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Ісаєв Г. А.

РІШЕННЯ

"23" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІсаєва Г.А.

СуддівБелинчук Т.Г. Підлісної І.А.

При секретаріУрденко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - ЖЕУ-3, Комунальне підприємство ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя, про стягнення шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а:

Прокурор Залізничного району м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - ЖЕУ-3, Комунальне підприємство ЖЕО Желєзнодорожного району м. Сімферополя. Позов мотивовано тим, що з вини відповідачів, які проживають поверхом вище в квартирі АДРЕСА_5, була залита квартира НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_6 Залиття квартири відбулося в результаті несправності змішувача, що підтверджується актом комісії ЖЕУ-3 від 26 липня 2007 року. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 04.08.2008р. № 31-0681, загальна вартість ремонту, викликаного залиттям квартири АДРЕСА_1 складає 5544 грн. Уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути солідарно з відповідачів в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди - 5544 грн., в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 20 000 грн., та сплачені судові витрати.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування спричиненої матеріальної шкоди - 5544 грн., в рахунок відшкодування спричиненої моральної шкоди 20 000 грн., та сплачені судові витрати в сумі 1 087,20 грн.

Вирішене питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_7 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши прокурора, ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора, суд першої інстанції виходив з того, що залиття квартири ОСОБА_6 відбулося з вини відповідачів, а тому на них, як на власників квартири, покладається обов'язок по відшкодуванню заподіяної шкоди.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони не відповідають вимогам закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено, що 23 липня 2007 року з вини власників квартири АДРЕСА_5 була залита квартира НОМЕР_1 яка розташована поверхом нижче і належить ОСОБА_6

На час залиття квартири ОСОБА_6 квартира НОМЕР_2 належала на праві власності ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т. 2 а.с. 40).

Факт залиття квартири позивача з вини власників квартири НОМЕР_2 мав місце і вказана обставина зафіксована актом, складеним 26 липня 2007 року відповідальними працівниками житлової організації. Згідно вказаного акту залиття квартири ОСОБА_6 сталося з вини власників квартири НОМЕР_1 (т.1 а.с. 5).

Відповідачі відсутність своєї вини в суді не довели, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що саме відповідачі повинні відшкодувати спричинену шкоду.

28 листопада 2008 року ОСОБА_10 померла (т. 1 а.с.79) і до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після її смерті звернувся її син ОСОБА_7 (т.1 а.с. 75), а інший спадкоємець ОСОБА_8 прийняв спадщину, оскільки на час відкриття спадщина проживав разом із спадкодавцем і не відмовився від прийняття спадщини (т. 2 а.с.41).

ОСОБА_7 був залучений до участі у справі в якості правонаступника померлої ОСОБА_10 та 19 серпня 2009 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом і став власником 1/4 частки спірної квартири (т.2 а.с. 34).

За висновком судової будівельно-технічної експертизи № 31-0681 від 04.08.2008 року загальна вартість ремонту квартири АДРЕСА_1 складає 5544 грн. (т. 1 а.с. 36-43).

Відповідно до положень ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожний із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Оскільки власниками квартири НОМЕР_1 є відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, яким належить по 1/4 частці квартири, ОСОБА_9 - 1/2 частка квартири, то вказані особи повинні відшкодувати шкоду, яка була спричинена позивачу ОСОБА_6 в розмірі, яка відповідає їх частці в майні.

Вартість спадкового майна, яке прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, складає 15381 грн. кожному.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції вважає, що за шкоду спричинену позивачеві повинні відповідати власники квартири НОМЕР_2, а саме ОСОБА_7 та ОСОБА_8 як спадкоємці ОСОБА_10, і ОСОБА_9 в межах вартості спадкового майна, та ОСОБА_9, як власник 1/2 частки цієї квартири.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України та роз'яснень, викладених в п. п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується у повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалість, можливість відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Стягуючи на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 20000 грн., суд першої інстанції вказані вимоги закону в повній мірі не врахував, та не навів переконливих мотивів, чому сума відшкодування моральної шкоди становить саме така сума.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, які зазнав позивач у зв'язку з залиттям його квартири, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, судова колегія вважає, що оскільки саме з вини ОСОБА_9 відбулося залиття квартири позивача, то він повинен відшкодувати спричинену моральну шкоду, яку суд апеляційної інстанції встановлює в розмірі 2000 грн.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Заочне рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 01 листопада 2010 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1386 грн. та судові витрати по справі в розмірі 271 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1386 грн. та судові витрати по справі в розмірі 271 грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2772 грн., 2000 грн. грошової компенсації моральної шкоди та судові витрати по справі в розмірі 543 грн. 60 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Ісаєв Г.А. Белинчук Т.Г. Підлісна І.А.