ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Харченка В.В.
суддів Васильченко Н.В.
Кравченко О.О.
Берднік І.С.
Матолича С.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 30 листопада 2005 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївського обласного центру медико-соціальної експертної комісії та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Миколаївській області про визнання рішення по визначенню ступеню втрати професійної працездатності незаконним та порушенні поновленого права ,-
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2004 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Миколаївського обласного центру медико-соціальної експертної комісії та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Миколаївській області про визнання рішення по визначенню ступеню втрати професійної працездатності незаконним та порушенні поновленого права.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2005 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 30 листопада 2005 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Тернопільської районної споживчої спілки, в якій ставиться питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи допущено неправильне застосування чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225-229 КАС України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки судові рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими, підстави для передачі справи на розгляд складу колегії суддів Вищого адміністративного суду України відсутні.
Керуючись статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 30 листопада 2005 року залишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді (підписи)
З оригіналом згідно
Суддя Вищого адміністративного
Суду України Харченко В.В.