Справа № 1718/2-1012/11
2011 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2012 року Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю.В.
при секретарі Кудіній А. Р.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
представника відповаідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сарни справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся з позовом до ОСОБА_3, посилаючись на обставини укладення між сторонами 1 серпня 2008 року кредитно-заставного договору, згідно якого відповідачем було отримано в кредит кошти в сумі 17910 доларів США із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 17,04 % річних. Відповідач не виконував договірних зобов'язань, станом на 7 квітня 2011 року виникла заборгованість з врахуванням процентів, комісійних та штрафних санкцій в сумі 12018,19 доларів США, яку позивач просив стягнути з відповідача.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, пояснивши, що реалізація заставленого автомобіля здійснювалась з відома та за згодою позичальника за умовами укладеного договору, кошти від реалізації в сумі 9874,21 доларів США 31 травня 2010 року були спрямовані на часткове погашення поточної заборгованості, проте їх не вистачило для покриття всієї суми заборгованості. В зв'язку з подальшим простроченням просив стягнути з відповідача заявлені суми.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 позову не визнали, посилаючись на обставини передачі позивачеві заставленого майна, за рахунок продажу якого банк згідно договору мав повністю задовольнити свої вимоги. Оскільки прострочення платежів спричинило обставину дефолту, за якими згідно п. 12.2.1 Договору позивач набув права звернути стягнення на предмет застави -автомобіль, вартість якого при передачі його в заставу повністю покривала суму отриманих коштів, автомобіль в жовтні 2009 року відповідачем був переданий банку, вважають зобов'язання припиненим.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши документи і матеріали справи, давши оцінку доказам, що мають значення для справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню.
Згідно укладеного між сторонами кредитно-заставного договору ROC0AЕ0000034 від 1 серпня 2008 року позивач як кредитор надав ОСОБА_3 як позичальнику на строк до 31 липня 2013 року кредит в сумі 17910,50 доларів США з нарахуванням процентів за користування кредитом (процентна ставка 17,04 % річних), сплатою комісії за користування кредитом та пені при порушенні виконання зобов'язання із забезпеченням виконання зобов'язань передачею в заставу автомобіля марки "Volkswagen Caddy" 2004 року випуску державний номер НОМЕР_1. На дату підписання договору сторонами погоджена вартість предмета застави -94473,60 грн. Сторони також погодили (п. 12 Договору), що за умов затримки виплат позичальником та допущення заборгованості позичальник взяв на себе зобов'язання передати предмет застави у володіння банку за актом приймання-передачі, а банк набуває право, зокрема, застосувати будь-який спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України. При цьому згідно п. 12.2.4 Договору при переході предмета застави у володіння банку умови договору зберігають чинність за винятком права користування предмета застави.
З наданих представником позивача документів вбачається, що відповідач ОСОБА_3 7 жовтня 2009 року нотаріально посвідченою довіреністю з метою погашення зобов'язань перед позивачем за договором ROC0AЕ0000034 від 1 серпня 2008 року уповноважив третіх осіб розпоряджатись від його імені заставленим автомобілем, кошти від реалізації транспортного засобу направити на погашення заборгованості за кредитним договором.
Актом від 6 жовтня 2009 року ОСОБА_3 передав заставлений автомобіль представнику позивача з умовою його реалізації за ринковою ціною та скеруванням виручених коштів на погашення кредитної заборгованості.
Меморіальним ордером від 31 травня 2010 року підтверджуються обставини отримання відповідачем суми 9874,21 доларів США від реалізації автомобіля.
З довідки позивача вбачається, що станом на 31 травня 2010 року у відповідача була відсутня прострочена заборгованість за кредитом, як пояснив представник позивача -через погашення заборгованих сум коштами від реалізації автомобіля, однак в подальшому відповідач ОСОБА_3 допустив прострочення щомісячних виплат залишку заборгованості за кредитом та процентами, станом на 7 квітня 2011 року заборгував 9269,70 доларів США основної суми, 423,61 доларів США комісійних за користування кредитом, 1359,13 доларів США процентів за користування кредитом, 363,58 доларів США пені, 31,37 та 570,80 доларів США штрафів.
Посилання відповідача на обставини повного виконання умов договору та припинення зобов'язань за договором передачею заставленого автомобіля, який на момент передачі в заставу мав вартість, яка покривала суму заборгованості, не приймаються до уваги, оскільки грошові зобов'язання за строковим кредитним договором, забезпеченим заставою, ОСОБА_3 не були виконані ні в установлені строки ні достроково, передача ж автомобіля здійснювалась добровільно з умовою зарахування коштів від його продажу за ринковою ціною.
З огляду на вказані обставини суд не вважає факт передачі заставленого автомобіля та його реалізації виконанням основного грошового зобов'язання, проведеним належним чином, факт такої передачі не являється припиненням зобов'язання як це визначено ст. 599 ЦК України, оскільки в силу ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою зарахуванням грошової суми на банківський рахунок позикодавця.
Доводи позивача, що ОСОБА_3 порушив строки повернення кредитної заборгованості та процентів за користування кредитом, є доведеними, а тому позов в силу ст.ст. 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України слід задовольнити, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгована сума кредиту, процентів та комісійних.
Доведеними в силу ст. 549 ЦК України є також вимоги позивача про стягнення з відповідача визначених договором сум пені та штрафів за порушення грошового зобов'язання, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повному обсязі.
На підставі викладеного, ст.ст. 526, 549, 599, 611, 612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 213, 215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" 9269,70 доларів США основної заборгованості (за офіційним курсом національної валюти України 74088 грн. 07 коп.), 1359,13 доларів США заборгованості за процентами (за офіційним курсом національної валюти України 10862 грн. 84 коп.) 3385 грн. 70 коп. комісійних за користування кредитом, 2905 грн. 91 коп. пені та 4812 грн. 84 коп. штрафу.
Стягнути з відповідача на користь позивача 1077 грн. понесених судових витрат.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: