АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1990/22-ц-549/12Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/1990/549/12 Доповідач - Бершадська .В.
Категорія - 41
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2012 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого - Бершадської Г.В.
суддів - Ходоровського М. В., Шевчук Г. М.,
при секретарі - Мельничук С.П.
з участю сторін - апелянта ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30.01.2012 року по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє у власних інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, з участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія" про встановлення порядку користування квартирою ,-
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом у власних інтересах та в інтересах своєї малолітньої доньки ОСОБА_6 про встановлення порядку користування квартирою. У позові зазначила, що вона та відповідачі -ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є співвласниками трьохкімнатної квартири №28, житловою площею 34 кв.м., по АДРЕСА_1. Квартира складається з трьох окремих ізольованих житлових кімнат площею 13 кв.м., 10,7 кв.м., 10,3 кв.м., кухні 6,3 кв.м., ванної кімнати, вбиральні (поєднані) 2,6 кв.м., коридору 10,4 кв.м., вбудованої шафи 1.6 кв.м. Зі сторони житлової кімнати площею 13 кв.м. квартира обладнана балконом (терасою) площею 0,4 кв.м. У позові ОСОБА_1 просила виділити їй та її малолітній донці у користування кімнату площею 13 кв.м. з балконом площею 0,4 кв.м., а відповідачам відповідно кімнати площею 10,3 кв.м. та 10,7 кв.м. Кухню, коридор, ванну кімнату з вбиральнею та вбудовану шафу залишити у спільному користуванні сторін.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 30 січня 2012 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким повністю задоволити заявлений позов. Обгрунтовуючи свої вимоги, апелянт посилається на те, що судом не було враховано ряд важливих обставин справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала та суду пояснила, що в квартирі вона не проживає два роки і мати не визнає її права на користування квартирою. Кімнату вона використовує як робочий кабінет, для ігор та навчання дітей. З матір'ю у неї склалися неприязні стосунки.
ОСОБА_4 та ОСОБА_3 апеляційної скарги не визнали та вважають рішення суду законним.
Заслухавши пояснення учасників процесу та вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виділення ОСОБА_1 кімнати площею 13 кв.м. порушить право відповідачів на користування спірною квартирою.
Колегія суддів погоджується з таким висновком.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_3. належить на праві спільної власності квартира АДРЕСА_1, що доводиться відповідним свідоцтвом про право власності на житло від 16 липня 2004 року.
Спірна квартира по АДРЕСА_1 складається з трьох ізольованих кімнат площею 13 кв.м., 10,3 кв.м., 10,7 кв.м. У квартирі наявний балкон площею 0,4 кв.м., доступ до якого можливий лише через кімнату площею 13 кв.м.
ОСОБА_1 протягом двох років не проживає у спірній квартирі, їй на праві спільної часткової власності належить ? квартири у АДРЕСА_2, в якій вона постійно проживає з сім'єю.
Враховуючи те, що житлова площа квартири становить 34 кв.м. і кожен із співвласників має право претендувати на виділення йому у користування кімнати житловою площею розміром 11,3 кв.м., суд першої інстанції обгрунтовано відмовив позивачці у виділенні їй кімнати площею 13 кв.м. з балконом, тому що виділення цієї кімнати порушить права інших співвласників на спільне користування квартирою.
Доводи апелянта щодо встановлення іншого порядку користування квартирою та виділення їй кімнати площею 10,7 кв.м., колегія суддів не приймає до уваги, оскільки позивач з такими вимогами до суду не зверталася.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим, вимоги матеріального і процесуального права про розгляд справи дотримані, а доводи апеляційної скарги не є істотними.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 315 ЦПК України,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 30 січня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області Г.В. Бершадська