Справа № 1990/11-154/12Головуючий у 1-й інстанції Кузевич Й.Я.
Категорія - ч.3 ст.296 КК України Доповідач - Подковський О.А.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2012 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - Подковського О.А.
Суддів - Лекан І. Є., Комендат Р. Т.,
з участю прокурора - Сеник Н.В.
захисників -адвоката ОСОБА_2 і
ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Бучацького районного суду від 20 лютого 2012 року, яким засуджено:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, не одруженого, із повною середньою освітою, громадянина України, призовника, тимчасово не працюючого, раніше судимого 24 грудня 2009 року Бучацьким районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.296 КК України до 3 років позбавлення волі із іспитовим строком на підставі ст.104 КК України 2 роки; постановою Бучацького районного суду Тернопільської області від 28 жовтня 2010 року звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання скасовано, його направлено для відбування покарання, -
- за ст.128 КК України на 200 годин громадських робіт;
- за ч.3 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначено у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Бучацького районного суду Тернопільської області від 24 грудня 2009 року у виді 6 місяців позбавлення волі і за сукупністю вироків визначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки і 6 місяців.
Строк відбуття покарання засудженому рахується від 6 червня 2011 року.
Як зазначено у вироці, 29 липня 2010 року біля 23 год. засуджений ОСОБА_4, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в центрі смт. Золотий Потік Бучацького району на вул.Д.Галицького спровокував словесний конфлікт із ОСОБА_5, у ході якого штовхнув руками ОСОБА_5 та одночасно наніс йому удар ногою у нижню частину правої ноги, внаслідок чого останній впав на землю. В момент, коли ОСОБА_5 падав на землю, ОСОБА_4 з необережності наступив йому на нижню частину правої ноги - стопу, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому нігтьової фаланги 1-го пальця правої стопи, що відносяться до середнього ступеня тяжкості.
Крім того, 20 січня 2011 року, біля 19 год. 30 хв. ОСОБА_4 та ОСОБА_6 перебували на перехресті вулиць Шептицького-Оболоня-Білогірська в м. Тернополі, де також знаходився ОСОБА_7. В цей час у ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення хуліганства. Реалізуючи його, ОСОБА_6, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизначених правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві із заподіянням тілесних ушкоджень, безпричинно наніс ОСОБА_7 удар кулаком правої руки в ділянку голови, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця та саден правої частини голови, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Після нанесення удару ОСОБА_6, втративши рівновагу, впав на землю, а потерпілий ОСОБА_7 притиснув його ногою до землі та утримував в такому положенні. В цей момент ОСОБА_4, з метою продовження хуліганських дій стосовно ОСОБА_7, підбіг до ОСОБА_6 та, відштовхнувши потерпілого ОСОБА_7 в бік, допоміг ОСОБА_6 підвестися на ноги.
Після цього, викрикуючи до ОСОБА_6, щоб той не стояв та продовжував наносити удари ОСОБА_7, при цьому вживаючи слова нецензурної лексики, разом з ОСОБА_6, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві, намагався безпричинно нанести удари в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_7, які він блокував, а далі обоє нанесли йому декілька ударів по ногах, завдавши ОСОБА_7 фізичного болю.
В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок суду, в частині визнання його винним та призначення покарання за ч.3 ст.296 КК України, скасувати та закрити справу за цим епізодом на підставі п.2 ст.6 КПК України у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, звільнити його від кримінального покарання та застосувати ст.18 КК України на підставі п.а ч.1 Закону України «Про амністію у 2011 році». Вважає, що вирок суду в частині доведеності в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України є необґрунтованим, незаконним, таким що не відповідає фактичним обставинам справи, спростовується доказами, дослідженими у судовому засіданні. При цьому, зазначає, що висновок суду проте, що у ОСОБА_4 і ОСОБА_6 виник злочинний умисел на вчинення хуліганства не ґрунтується на доказах здобутих в судовому засіданні, а ґрунтується на припущеннях. Крім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили, що його діями заподіяно тілесні ушкодження ОСОБА_8.
Заслухавши суддю-доповідача, захисників, які підтримали апеляцію засудженого, прокурора, який вважає, що вирок слід залишити без змін, дослідивши матеріали та доводи апеляції, колегія вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Висновок суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні хуліганства, за зазначених у вироку обставин, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні матеріалами справи.
Так, в судовому засіданні Він визнав свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України. Його твердження про те, що він не вчиняв злочину передбаченого ч.3 ст.296 КК України спростовується поясненнями потерпілого ОСОБА_7, з яких вбачається, що 20 січня 2011 року біля 19 год. 30 хв. він пішком з вулиці Острозького, що в м.Тернополі повертався додому. Коли він дійшов до перехрестя вулиць Оболоня -Шептицького - Білогірська, то відчув, як хтось поклав йому руку ззаду на праве плече, після чого наніс йому удар в праву частину обличчя. Від удару він відразу нахилився і в той момент ОСОБА_6, який навіс удар, по інерції впав на землю. Він прижав ОСОБА_6 до землі, після чого почав запитувати його, хто він такий, однак той йому нічого не відповідав. В той момент, коли він тримав ОСОБА_6, до нього підбіг ОСОБА_4, який відштовхнув його від ОСОБА_6. Після цього ОСОБА_4 сказав до ОСОБА_9 в нецензурній формі, щоб той не стояв та продовжував наносити йому удари. Після таких слів вони вдвох підбігли до нього та почали наносити удари ногами та руками, він захищався від них, намагаючись не дати їм змоги його побити. Через деякий час він вирвався та відбіг від них, та почав набирати в міліцію. Коли ОСОБА_6 та ОСОБА_4 почули, що вів телефонує в міліцію, то почали втікати в бік с.Петриків. Він почав бігти за ними. Побачивши це, вони зупинилися, після чого ОСОБА_6 схопив його за ногу та почав утримувати, а ОСОБА_4 хотів звалити його з ніг, при цьому намагався вдарити. Того самого вечора він разом з ОСОБА_10 затримав ОСОБА_6, ОСОБА_4 вдалося втекти.
Вказані пояснення підтвердив свідок ОСОБА_10, заявивши про те, що 20 січня 2011 року біля 20год. ОСОБА_7 повідомив йому, що його побили двоє невідомих осіб на перехресті вулиць Оболоня-Шептицького-Білогірська в м.Тернополі, та попросив йому допомогти відшукати цих осіб в районі вчинення злочину. В результаті пошуків він разом з ОСОБА_7 затримали двох осіб: ОСОБА_6 та ОСОБА_4, однак останньому вдалося втекти.
Також, вина засудженого підтверджується:
- протоколом очної ставки між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, під час якої потерпілий підтвердив той факт, що саме ОСОБА_6 наніс йому перший удар рукою в обличчя 20 січня 2011 року на перехресті вулиць Оболоня -Шептицького -Білогірська в м.Тернополі, після чого вони разом з ОСОБА_4, викрикуючи нецензурні слова, продовжили наносити йому удари руками та ногами (т.2, а.с. 40-42);
- протоколом впізнання особи по фотографіях, під час якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_4, як особу, яка разом з ОСОБА_6 наносили йому побої (т.2, а.с. 66-67);
- протоколом впізнання особи по фотографіях, під час якого свідок ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_4 та підтвердив той факт, що саме його 20 січня 2011 року біля 20 год. він разом з ОСОБА_7 затримував до приїзду працівників міліції (т.2, а.с. 69-70).
Вказаними доказами спростовуються твердження ОСОБА_4 та його захисників про те, що Він не вчиняв хуліганських дій. Таким чином, судом вірно кваліфіковано дії засудженого за ч.3 ст.296 КК України.
Як вбачається з матеріалів справи показання потерпілого та свідка були послідовними на протязі всього досудового та судового слідства, не змінювались, є узгодженими між собою, що свідчить про їх достовірність.
Твердження ОСОБА_4 про необхідність застосування до нього Закону України «Про амністію у 2011 році»колегія вважає безпідставним.
Так, відповідно до Закону України «Про амністію у 2011 році», амністія не застосовується до осіб: г) які після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, знову вчинили умисний злочин; и) до яких застосовувалося звільнення від відбування покарання з випробуванням (статті 75, 79 і 104 КК України 2001 року) і які під час іспитового строку вчинили умисний злочин.
Як встановлено, ОСОБА_4 скоїв нові умисні злочини: один під час іспитового строку, а другий після винесення постанови про скасування звільнення від відбування покарання.
Міра покарання засудженому призначена у відповідності до вимог ст.ст.65-67 КК України із врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, в тому числі і тих пом'якшуючих, на які посилається апелянт.
Таким чином, при перевірці справи за апеляцією засудженого ОСОБА_4, колегія суддів не вбачає будь-яких підстав для скасування чи зміни вироку.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок Бучацького районного суду від 20 лютого 2012 року стосовно нього без змін.
Головуючий - підпис
Судді - два підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.А. Подковський