ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
6 липня 2006 року у м. Києві колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Цуркана М.І.,
суддів: Юрченка В.В., Амєліна С.Є., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,
при секретарі : Проценко О.О.,
за участю представника відповідача Сорівко Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку касаційного провадження адміністративну справу № 22-6329 за позовом ОСОБА_1 до Ворошиловського відділу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві м. Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв”язку з втратою заробітку та припинення виплат на додаткове харчування за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2005 року,
в с т а н о в и л а:
ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 липня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2005 року.
Зазначає, що в травні 2005 року він звернувся до суду з позовом доВорошиловського відділу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві м. Донецька про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в зв”язку з втратою заробітку та припинення виплат на додаткове харчування, в якому крім позовних вимог просив стягнути з відповідача на його користь втрачений заробіток в порядку відшкодування шкоди в сумі 15 676, 10 грн. за період з 1 січня 2004 року до 1 червня 2005 року, а з 1 червня 2005 року відшкодувати втрачений заробіток в сумі 1 450 грн. щомісячно.
Вказуючи на допущені судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення.
Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 липня 2005 року позовна заява ОСОБА_2 була задоволена частково.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2005 року апеляційні скарги Ворошиловського відділу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві м. Донецька та ОСОБА_1 були відхилені, а рішення Ворошилівського районного суду м. Донецька від 4 липня 2005 року залишено без змін.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанції були мотивовані тим, що відповідач обгрунтовано проводить нарахування позивачу сум відповідно до чинного законодавства України, зокрема, до Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання , які спричинили втрату працездатності».
Вказуючи на допущені судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Під час розгляду справи по суті суд першої інстанції встановив а апеляційний суд обґрунтовано погодився з тим, що дії відповідача щодо припинення виплат позивачу на додаткове харчування з 1 квітня 2005 року, вимагаючи від нього додаткового проходження МСЕК були незаконні, оскільки як підтверджується матеріалами справи, зокрема, висновком МСЕК від 2 листопада 2005 року, ОСОБА_1 визнаний інвалідом 1 групи за трудовим каліцтвом зі втратою 100% професійної працездатності і потребує додаткового харчування на строк дії групи інвалідності. З 2002 року за черговим висновком МСЕК, ОСОБА_1 була підтверджена безстрокова група інвалідності, та потреба в додаткових видах допомоги в тому числі потреба додаткового харчування.
Що стосується інших позовних вимог позивача, то судами встановлено, що відповідач обґрунтовано проводить нарахування належних позивачу сум відповідно до Закону України «Про загальнообов»язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». З встановлених судами обставин вбачається, що позивачу щорічно проводились відповідні перерахунки сум страхових виплат відповідно до чинного законодавства.
Згідно з ч.3 ст.210 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для скасування постановлених по справі судових рішень відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 230,231 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 4 липня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 листопада 2005 року без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий-суддя: Цуркан М.І.
Судді: Юрченко В.В.
Амєлін С.Є.
Гурін М.І.
Ліпський Д.В.
З оригіналом звірено:
Суддя: Юрченко В.В.