УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №: 22-ц/0190/2709/2012Головуючий суду першої інстанції:Дахневич О.Д.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

"18" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіДралла І.Г.,

СуддівПономаренко А.В., Павловської І.Г.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 2 листопада 2011 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно.

Вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати ОСОБА_8 Після смерті матері залишилось спадкове майно у вигляді жилого будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0887 га за зазначеною адресою, а також грошових вкладів. Вона своєчасно звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але отримала тільки свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові вклади. Отримати свідоцтво про право на спадщину на будинок та земельну ділянку вона не має можливості оскільки відповідач перешкоджає їй в цьому та не дає правоустановчи документи на будинок та земельну ділянку. Вони з відповідачем є спадкоємцями після смерті ОСОБА_8 за законом в рівних частках. Оскільки відповідач перешкоджає їй оформити необхідні документи для отримання свідоцтва про право на спадщину і нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадкування за законом, вона вимушена звернутись до суду за захистом свого спадкового права.

Рішенням Сакського міськрайонного суду АР Крим від 2 листопада 2011 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на Ѕ частку жилого будинку загальною площею 110,3 кв.м., жилою площею 59,6 кв.м., розташованого по АДРЕСА_1, що складається з літ. «А» житлового будинку, літ. «а» прибудови, літ. «Б» літньої кухні, літ «б» сараю, №1 огорожі, №2 воріт, №3 хвіртки, у порядку спадкування після ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_6 право власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 0,0887 га, розташованої за адресою АДРЕСА_1 на території Фрунзенської сільської ради Сакського району АР Крим, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), яка належала ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯА №526575 від 12 липня 2006 року, кадастровий №01 243 880 00 01 002 0028.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та зобов'язати ОСОБА_6 прийняти спадщину у встановленому законом порядку із сплатою належних податків та зборів. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм діючого законодавства, оскільки позивачка таким чином звільняється від сплати податків та зборів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 у строки, встановлені ч.1 ст. 1270 ЦК України, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, вона вважається такою, що прийняла спадщину. Відповідно до ч. 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті не розподілив спадщину між ними. Оскільки спадкодавець заповіту не залишив і позивач та відповідач є спадкоємцями першої черги за законом, крім цього відповідач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку будинку та Ѕ частки земельної ділянки, позивачка має право на Ѕ частку будинку АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки, розташованої за цією ж адресою. Однак з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій №1747/2-31 від 29 червня 2011 року по заяві позивача, видати свідоцтво про право на спадщину за законом на Ѕ частку житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1 неможливо, оскільки позивач не надає нотаріусу правовстановлюючих документів на будинок та земельну ділянку та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно на жилий будинок.

Таким чином враховуючи, що ОСОБА_6 прийняла спадщину, а іншого шляху, крім судового, для оформлення спадкових прав вона не має, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольнив їх.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам у справі та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_7 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування чи зміни рішення суду.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права.

Зокрема суд правильно встановив, що оскільки відповідач утримує провоустановчі документи на будинок та земельну ділянку, у зв'язку з чим позивачка не має можливості надати їх нотаріусу і оформити свої спадкові права про що свідчить постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, то іншого шляху захистити свої порушені спадкові права ОСОБА_6 немає крім судового порядку.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_6 повинна сплатити податки та збори, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки при зверненні до суду ОСОБА_6 сплатила судовий збір, а стягнення інших податків та зборів належить до компетенції податкових органів.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 1269, 1270, 1278 ЦК України.

При цьому суд правильно виходив з того, що ОСОБА_6 у визначеному законом порядку прийняла спадщину і має право оформити свої спадкові права. Відповідач не заперечує право ОСОБА_6 на спадкування після смерті їх матері, а посилання на порушення порядку набуття права власності на спадкове майно не береться судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки не відповідає фактичним обставинам та нормам права.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Судом правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі на підставі доказів наданих сторонами в порядку правил статті 60 ЦПК України.

Рішення суду першої інстанції постановлено у відповідності до норм матеріального і процесуального права при висновках суду, які відповідають фактичним обставинам і наданим сторонами доказам, що відповідно до положень ст.308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Сакського міськрайонного суду АР Крим від 2 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.