РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/1787/2012Головуючий суду першої інстанції:Переверзєва Г.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Павловська І. Г.

РІШЕННЯ

"18" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПавловської І.Г.,

СуддівДралла І.Г., Пономаренко А.В.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес стандарт» до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8, про звернення стягнення на майно, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 09 листопада 2010 року,

в с т а н о в и л а:

26.04.2010 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерний банк «Бізнес стандарт», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Бізнес стандарт», який на час апеляційного провадження змінив назву на Публічне акціонерне товариство «ТАСкомбанк», ( далі Банк) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа: ОСОБА_8 та просив звернути стягнення на належне ОСОБА_6 та ОСОБА_7 майно - предмет іпотеки, який згідно договору складається з житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням боржником ОСОБА_8 зобов'язань за кредитним договором від 18 липня 2008 року про надання ОСОБА_8 в користування 485 000 доларів США на споживчі цілі зі сплатою 15,7 відсотків річних строком до 18 липня 2018 року. У забезпечення кредитного договору 18 липня 2008 року між Банком та ОСОБА_6 і ОСОБА_7 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого останні взяли на себе зобов'язання по відповідальності за виконання боржником обов'язків щодо повернення кредиту належним їм майном: будинком та земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 09.11.2010 року позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Бізнес стандарт»задоволено.

Звернено стягнення заборгованості за кредитним договором, укладеним 18 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Бізнес стандарт» та ОСОБА_8 на нерухоме майно - предмет іпотеки: житловий будинок загальною площею 444,2кв.м, житловою площею 247,2кв.м., і земельну ділянку загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер № 0111946200:01:003:0627, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, та належать ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на праві власності і знаходяться в заставі відповідно до договору іпотеки від 18 липня 2008 року.

Вирішені питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати зазначене рішення суду та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що суд дійшов помилкового висновку, щодо регулювання правовідносин між відповідачем та третьою особою параграфом 3 глави 49 ЦК України «Порука» з застосуванням до виниклого спору статей 553,554,555,559 Цивільного кодексу України.

Вважає, що позивач почав процедуру звернення на предмет іпотеки з процесуальним порушенням закону, оскільки передбачена статтею 35 Закону України «Про іпотеку» письмова вимога про погашення заборгованості не направлялась іпотекодавцю, тому позов про звернення стягнення на предмет іпотеки є передчасним.

Зазначає, що судом не встановлено дійсна вартість предмета іпотеки, а зазначена в договорі сторонами не узгоджувалась, тому рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки є помилковим. Крім того, вказує на те, що для визначення суми кредитної заборгованості необхідно провести судово-бухгалтерську експертизу, оскільки сума боргу є невизначеною, оспорюваною та неузгодженою сторонами. При вирішенні справи суд не прийняв до уваги інтереси малолітніх дітей, яки проживають в спірному будинку, помилково не застосував норми Закону України «Про охорону дитинства», та не прийняв до уваги ту обставину, що кінцевий термін повернення кредиту встановлений договором 18 липня 2018 року.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у відповідності до вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 25.01.2012 року позов ПАТ «МАРФІН БАНК» задоволено. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_10, ОСОБА_11 перед ПАТ «МАРФІН БАНК» за кредитним договором №373/RS від 08.05.2008 року в загальному розмірі - 522 474 грн. 16 коп., звернено стягнення на пердмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 АР Крим, загальною площею 54,8 кв.м., зазначеною стороною в іпотечному договорі вартістю 405 146,35 грн., що належить на праві власності ОСОБА_10 на підставі договору купівлі-продажу №1920від 08.05.2008 р., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, визначеною на підставі оцінки майна у порядку, встановленому законодавством. Вирішено питання щодо судових витрат.

Задовольняючи позов ПАТ «МАРФІН БАНК», суд першої інстанції виходив з того, що вимоги банку про стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 засновані на законі і відповідають умовам укладених між сторонами договорів.

Колегія суддів погоджується з таким вирішенням спору, вважає висновки суду першої інстанції законними і обґрунтованими, зробленими з урахуванням фактичних обставин справи, та на підставі правильного застосування норм процесуального і матеріального закону.

При апеляційному перегляді справи встановлено, та не заперечується сторонами, що відповідно до умов укладеного між ВАТ «Морський транспортний банк» ( правонаступником якого є позивач у справі) та ОСОБА_10 кредитного договору №373/К5 від 08.05.2008 року, відповідач отримав від Банку кредитні кошти з терміном погашення по 08.05.2028 року включно у вигляді не поновлюваної лінії у сумі 73820,04 доларів США; 60 000 доларів США на придбання квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , а також 13 820,04 доларів США на сплату страхових внесків, та сплату відсотків за кредит у розмірі 11,9 % річних за фактичний період користування на суму залишку заборгованості.

Факт отримання відповідачем грошових коштів підтверджується рахунком №017840840 від 08.05.2008 року.

З метою забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_10 умов наведеного кредитного договору між Банком та ОСОБА_11 було укладено Договір поруки №494г8 від 08.05.2008 року з додатковими угодами №1 від 28.07.2009 року, №2 від 02.03.2010 року.

Крім того, між Банком і ОСОБА_10 був укладений Договір іпотеки №1928 від 08.05.2008 року, згідно умов якого іпотекодавець передали Банку в іпотеку належну їм на праві приватної власності квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Взяті на себе зобов'язання щодо сплати основного боргу та відсотків за користування кредитом ОСОБА_10 належним чином не виконує, в результаті чого станом на 12.05.2011 року заборгованість відповідача перед Банком за кредитним договором становила: 57234,14 доларів США - заборгованість за Кредитом, 6520,36 доларів США заборгованість по сплаті відсотків, 12456,44 гривен - заборгованість за пеню, а також 2 054,81 грн. заборгованість за штрафом.

З урахуванням сплати відповідачем ОСОБА_10 15.12.2011 року в рахунок погашення заборгованості за кредитом 100 доларів США, які зараховані Банком в погашення відсотків за користування кредитом, заборгованість відповідача по відсотках зменшилась і становить суму у розмірі 6 420,36 доларів США.

Згідно частини 1 статті 526 Цивільного Кодексу України ( далі ЦК) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правилами частини 2 статті 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок боржника повернути суму позики частинами у разі прострочення повернення чергової частини боргу, кредитор має право вимагати дострокового повернення частини позики кредиту, яка залишилася та сплати процентів.

Відповідно до положень частини 1 статті 553 ЦК України за договором позики поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно частини 1, 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем по справі порушено умови договору і заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у солідарному порядку, колегія суддів вважає правильним.

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, то колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції відносно того, що по справі встановлено факт неналежного виконання основного (кредитного) зобов'язання і у Банку виникло право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись і на підставі рішення суду.

Відповідно до умов іпотечного договору від 08 травня 2008 року (а.с.29-31), зокрема, пункту 16.7.2 у разі порушення Іпотекодавцем зобов'язань, передбачених умовами Кредитного договору, у тому числі при порушенні цільового використання кредитних коштів Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором.

Оскільки відповідачем ОСОБА_10 не виконуються договірні умови за кредитним договором належним чином, та сторонами зазначений факт не оспорюється, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що іпотекодержатель набув право звернення стягнення на предмет іпотеки, й обґрунтовано задовольнив ці позовні вимоги.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання відповідачів на порушення прав його неповнолітньої дитини, оскільки вона не є співвласником придбаної відповідачем квартири. Ця квартира придбана за кредитні кошти і передана в іпотеку Банку за письмовим волевиявленням ОСОБА_10 та його дружини ОСОБА_11, яка викладена у вигляді заяви і посвідчена нотаріально приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_12 Посилання апелянта на Закон України «Про охорону дитинства» як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, не може бути прийнято до уваги судової колегії, оскільки у даному випадку зазначений закон не регулює виниклі між сторонами кредитні правовідносини.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не є підставою для скасування рішення.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що резолютивну частину рішення суду необхідно доповнити зазначенням складових загального розміру задоволених позовних вимог згідно частини 1 статті 39 Закону України «Про іпотеку» і у цій частині рішення підлягає зміні.

З урахуванням наведеного, керуючись статтями 303, 304, 309, 312, 313-315, 317, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 09 листопада 2010 року змінити - викласти абзац другий резолютивної частини рішення у наступній редакції.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_8 перед Відкритим акціонерним товариством «Акціонерний банк «Бізнес стандарт» за кредитним договором № КФ 81/2-08 від 18.07.2008 року в загальному розмірі - 4 691 044,51грн., яка складається з 3 802 220,54грн. заборгованості за кредитом; 754 267,03грн. - заборгованості за відсотках; 163 234,94грн. - пені на суму простроченої заборгованості, звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок загальною площею 444,2кв.м, житловою площею 247,2кв.м., і земельну ділянку загальною площею 0,0730 га, кадастровий номер № 0111946200:01:003:0627, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, належать на праві власності ОСОБА_6 і ОСОБА_7 на підставі договорів купівлі-продажу від 18.07.2008 року, та знаходяться в заставі відповідно до договору іпотеки від 18.07.2008 року шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження з початковою ціною зазначеною сторонами іпотечного договору у розмірі 4 818 000,00грн. і подальше за ціною, визначеною на підставі оцінки майна у порядку, встановленому законодавством.

В іншій частині це ж рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Дралло І.Г. Павловська І.Г. Пономаренко А.В.