УХВАЛА

Справа №: 22-ц/190/2560/12Головуючий суду першої інстанції:Биховець М.О.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.

"17" квітня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіДаніла Н.М.

СуддівСінані О.М., Мясоєдової Т.М.

При секретаріТаранець О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення суми,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 16 січня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2011 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про стягнення суми за оренду нежилого приміщення та суми боргу, мотивуючи тим, що 21 лютого 2011 року між сторонами був укладений договір оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, строком до 30 серпня 2011 року в сумі 800 грн. щомісячно зі сплатою 2% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору утворилася заборгованість з урахуванням пені в сумі 21 546,39 грн. Крім того, 07 липня 2011 року між сторонами був укладений договір займу на суму 2 500 грн., строком до кінця вересня 2011 року під 3% річних, про що ОСОБА_7 видала йому розписку та зобов'язувалася повернути борг в строк до кінця вересня 2011 року, однак свої обов'язки до теперішнього часу не виконала. Просила стягнути вказані суми та судові витрати.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 16 січня 2012 року позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 суму в розмірі 8 770,09 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_7 надіслала до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема,зазначає, що судом першої інстанції неправильно визначена сума пені за несвоєчасну оплату. Крім того, вважає, що договір оренди нежилого приміщення з 26 квітня 2011 року не виконувався, оскільки у неї закінчився строк дозволу на зайняття торгівельною діяльністю.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог щодо невиконання відповідачкою взятих на себе обов'язків по сплаті орендної плати відповідно до договору оренди нежилого приміщення та наявності підстав для стягнення заборгованості по орендній платі та пені за прострочку виконання зобов'язань.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають обставинам справи, вимогам матеріального закону, зокрема ст. ст. 625, 762 ЦК України.

Судом встановлено, що 21 лютого 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір оренди нежитлового приміщення для організації магазину по АДРЕСА_1, строком до 30 серпня 2011 року зі сплатою орендної плати у розмірі по 800 грн. щомісячно та 2% від загальної суми заборгованості за кожен день прострочки.

ОСОБА_7 не заперечувала у судовому засіданні суду першої інстанції наявність заборгованості по орендній платі, однак зазначила, що нежиле приміщення з 21 квітня 2011 року не можливо було використовувати внаслідок закінчення дозволу на зайняття торгівельною діяльністю.

Судом ретельно досліджувались зазначені заперечення відповідачки та правильно не прийняті до уваги, оскільки дозвіл СПД ОСОБА_7 на торгову діяльність видавався на період з 27 квітня 2010 року по 26 квітня 2011 року, тому при укладенні договору оренди ОСОБА_7 було відомо про необхідність оформлення дозвільної документації у період дії договору оренди.

Посилання відповідачки на лист Миколаївської селищної ради про те, що селищна рада не узгоджує здійснення підприємницької діяльності у магазині у зв'язку з тим, що власник магазину ухиляється від укладання договору оренди земельної ділянки правового значення для вирішення спору не має, оскільки відповідь датована 13 січня 2012 року, а строк дії договору закінчився 30 серпня 2011 року.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що відповідачка у порушення вимог ч.3 ст.10 , ч.1 ст.60 ЦПК України не надала суду доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення її від орендної плати.

Тому, колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про необхідність застосування ч.6 ст.762 ЦК України.

Розрахунок стягнутої пені за прострочку зобов'язання відповідає вимогам закону, зокрема ч. 2 ст. 625 ЦК України та умовам договору, а саме: п.4.2.

Колегія суддів також погоджується з рішенням суду про стягнення з відповідачки суми боргу, оскільки суд першої інстанції правильно виходив з того, що між сторонами 07 липня 2011 року був укладений договір позики, оформлений відповідною письмовою розпискою, проте, у встановлений договором строк, відповідачка добровільно не виконала свого зобов'язання.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та вимогам матеріального закону, зокрема ст. ст. 526, 1046, 1047 ЦК України.

У зв'язку з викладеним, враховуючи, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, вони не можуть бути прийняті до уваги.

Рішення суду є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, ґрунтуючись на усесторонньому, повному, об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності і підстав для його скасуванні немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 313 п.1, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

УХВАЛИ Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 16 січня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Даніла Н.М. Сінані О.М. Мясоєдова Т.М.