Справа № 22ц-0590/4653/12 Головуючий у 1 інстанції Домарев О.В.

Категорія 53 Доповідач Санікова О.С.

__________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2012року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Санікової О.С.

суддів: Дундар І.О., Барсукової О.І.

при секретарі Проляпа О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства «Дентаквелле» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 16 березня 2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 16 березня 2012 року, яким у задоволенні його позовних вимог до приватного підприємства «Дентаквелле» про стягнення заборгованості з заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди відмовлено, - та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновку суду обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; апелянт вважає, що надані відповідачем докази, окрім платіжних відомостей про особисте отримання, на підставі яких суд вважав доведеним факт сплати заробітної плати, не доводять того, що позивач безпосередньо особисто отримував цю зарплату, ці докази підтверджують факт нарахування такої заробітної плати та утримання з неї встановлених законодавством податків та зборів, але не доводять факту виплати цих нарахувань; суд, відмовивши у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи на предмет встановлення хто саме ставив підпис у відомостях про отримання грошових коштів, порушив норму ст. 10 ЦПК України.

У судовому засіданні апеляційного суду представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним і обґрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що наказом відповідача №1-к від 2 вересня 2002 року позивач був прийнятий на роботу до приватного підприємства «Дентаквелле» на посаду лікаря-стоматолога.

Наказом директора ПП «Дентаквелле» №3 від 12 травня 2004 року був утворений філіал підприємства у м. Дзержинську, де позивач ОСОБА_1 був призначений головним лікарем.

Згідно з наказом відповідача від 18 грудня 2009 року позивач ОСОБА_1 звільнений з займаної посади за власним бажанням.

При розгляді позовних вимог ОСОБА_1 судом з посиланням на ст. 60 ЦПК України досліджені надані відповідачем документи, а саме: довідка про нараховану зарплату, довідки форми 8 ДР про суми виплачених доходів і утриманих з них податків, податкові розрахунки сум доходу і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, ярлики-розписки, які надавались до відділу персоніфікації ПФУ в Калінінському районі м. Донецька, платіжні відомості про особисте отримання позивачем ОСОБА_1 заробітної плати щомісяця у період з 2 вересня 2002 року по 18 грудня 2009 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість з заробітної плати відсутня. При цьому суд не прийняв до уваги заяву позивача в тій частині, що підписи у платіжних відомостях щодо особистого отримання заробітної плати за зазначений період часу вчинені не ним особисто, а іншою особою, оскільки є голослівною і не підтверджена об'єктивними доказами. Суд також врахував, що в тривалий період часу, який досліджений судом, позивач знаходився у близьких родинних стосунках з власником відповідача і після припинення цих стосунків у сторін виникли неприязні відносини, що з'явилось підставою для звернення позивача з даним позовом.

Такі висновки суду є правильними.

Відповідно до ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не ріже двох разів на місяць, через проміжок часу, який не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунок.

Згідно ст. 117 ч.1 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з приватним підприємством «Дентаквелле» з 2 вересня 2002 року на посаді лікаря-стоматолога-терапевта, звільнений наказом №6-к від 18 грудня 2009 за ст. 38 КЗпП України.

Звертаючись у лютому 2012 року до суду з позовом про стягнення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 посилався на те, що упродовж роботи на зазначеному приватному підприємстві він жодного разу не отримував заробітну плату. Кожного місяця, коли наставав день оплати праці, директор підприємства зазначав, що підприємство знаходиться у скрутному фінансовому становищі і обіцяв виплатити всі борги, як тільки з'являться кошти. Проте при цьому позивачем не надано належних доказів знаходження підприємства у скрутному фінансовому становищі, а відповідач проти таких доводів позивача заперечував; на обґрунтування заперечень відповідачем серед інших документів наданий наказ №3 ПП «Дентаквелле» від 12 травня 2004 року про створення філії в м. Дзержинську, директором якого був призначений ОСОБА_1

Згідно акту державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька від 28 жовтня 2011 року, складеному по результатам позапланової виїзної перевірки ПП «Дентаквелле» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 жовтня 2008 року по 30 вересня 2011 року, валютного та іншого законодавства, станом на 30 червня 2011 року заборгованості по заробітній платі підприємства перед працівниками немає.

На підтвердження виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період його роботи в ПП «Дентаквелле» з вересня 2002 року по грудень 2009 року відповідачем надані платіжні відомості, в яких в графі «розписка в отриманні» напроти прізвища ОСОБА_1 стоїть його підпис. Але в суді першої інстанції ОСОБА_1 заперечував проти того, що він розписувався в відомостях в отриманні заробітної плати, у зв'язку з чим просив призначити судову почеркознавчу експертизу. В задоволенні цього клопотання судом першої інстанції було відмовлено.

Разом з апеляційною скаргою позивачем ОСОБА_1 заявлено письмове клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи платіжних відомостей про особисте отримання заробітної плати з тих підстав, що він не отримував заробітну плату за зазначений період і підпис у відомостях йому не належить.

У судовому засіданні апеляційного суду представники ОСОБА_1 підтримали клопотання.

Представники приватного підприємства "Дентаквелле" не заперечували проти проведення експертизи, але надали суду довідку, з якої вбачається, що СВ Калінінського РВ ДМУГУМВС України в Донецькій області 31 березня 2012 року порушена кримінальна справа за фактом умисного пошкодження майна, яке належить директору цього приватного підприємства, а також викрадені документи, в тому числі відомості про заробітну плату приватного підприємства за період часу з 2002-2010 роки.

Ухвалою апеляційного суду відмовлено у задоволенні клопотання про проведення судової почеркознавчої експертизи оскільки відсутні оригінали відомостей.

Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оскільки в суді першої інстанції не було доведено неналежність підпису позивачу у платіжних відомостях про отримання заробітної плати належними доказами, а саме висновком почеркознавчої експертизи і на наступний час відсутня така можливість в апеляційному суді, висновок суду про відсутність заборгованості по заробітній платі, є правильним.

Доводи апеляційної скарги такий висновок суду не спростовують і не є підставою для скасування рішення суду.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку і дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст. 303-304, 307,308, 314,315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Калінінського районного суду м. Донецька від 16 березня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: