2

Справа №22ц-590/2132/2012 Головуючий 1 інстанції Нікішин Ю.В.

Категорія - 32 Доповідач Алексєєв А.В.

УХВАЛА

Іменем України

1 березня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Новосядлої В.М.

Суддів: Алексєєва А.В., Канурної О.Д.

При секретарі - Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Шахтарськантрацит» на рішення Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 1 липня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Шахтарськантрацит» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 1 липня 2011 року стягнуто з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди 8000 грн. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції посилався на те, що на час заподіяння трудового каліцтва позивач працював у відокремленому підрозділі шахта «Жданівська», який входив до ДП «Шахтарськантрацит».

Судом встановлено, що позивач працював у відокремленому підрозділі шахта «Жданівська» ДП «Шахтарськантрацит» та під час виконання трудових обов'язків 5 січня 2004 року отримав трудове каліцтво в наслідок якого йому рішенням МСЕК № 087715 від 22 червня 2010 року було вперш встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20%.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв'язку з тим, що позивач працював у відокремленому підрозділі шахта «Жданівська», який було ліквідовано, майно передано в оренду до закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта Жданівська» і відповідно до п. 1.6 договору оренди №1554 від 21 грудня 2004 року, орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків відокремленого підрозділу шахта «Жданівська» згідно передавального балансу, яким передано, зокрема, обов'язку по сплаті регресних позовів та одноразовим виплатам.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач знаходився у трудових відносинах з відповідачем та під час виконання трудових обов'язків отримав трудове каліцтво в наслідок якого йому рішенням МСЕК № 087715 від 22 червня 2010 року було вперш встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 20%.

Таким чином, на час отримання трудового каліцтва між позивачем і відповідачем існували трудові відносини, які регулюються Кодексом законів про працю України.

Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або на уповноважений ним орган.

За частиною 4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За наведених підстав та встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до обгрунтовного висновку про те, що підприємством не були забезпечені безпечні умови праці позивача, а тому відповідач має нести перед ним відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди у відповідності до норм Кодексу законів про працю України. Також судом першої інстанції обґрунтовано з урахуванням усіх обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань частково задоволені позовні вимоги та стягнуто з відповідача на користь позивача відшкодуванням моральної шкоди в сумі 8000 грн.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач працював у відокремленому підрозділі шахта «Жданівська», який було ліквідовано, майно передано в оренду до закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта Жданівська» і відповідно до п. 1.6 договору оренди №1554 від 21 грудня 2004 року, орендар виступає правонаступником усіх прав та обов'язків відокремленого підрозділу шахта «Жданівська» згідно передавального балансу, яким передано, зокрема, обов'язку по сплаті регресних позовів та одноразовим виплатам, не підлягають задоволенню. Судом встановлено, що передавальний баланс було складено станом на 31 грудня 2004 року (а.с. 17-21). Отже, до закритого акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта Жданівська», перешли лише ті права та обов'язки, які визначені у передавальному балансі, у той час, як право позивача на відшкодування моральної шкоди виникло у 2010 році.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та у відповідності до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу відповідача, а судове рішення залишає без зміни, як ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Шахтарськантрацит» відхилити.

Рішення Совєтського районного суду міста Макіївки Донецької області від 1 липня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: