2

Справа №22ц-1048 Головуючий 1 інстанції Кузнецов В.О.

Категорія - 30 Доповідач Алексєєв А.В.

УХВАЛА

Іменем України

19 січня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Новосядлої В.М.

Суддів: Алексєєва А.В., Канурної О.Д.

При секретарі - Кушек Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Центрально-Міському районі міста Макіївки на рішення Кіровського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року по справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Центрально-Міському районі міста Макіївки до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченої на відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Кіровського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року відмовлено у задоволенні позовних вимог відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Центрально-Міському районі міста Макіївки до ОСОБА_1 про стягнення суми виплаченої на відшкодування шкоди.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем, відповідно до статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», здійснено ОСОБА_2 виплати на медичну та соціальну допомогу, а саме, стаціонарне лікування, йому призначена допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, призначені щомісячні страхові виплати, призначено одноразову допомогу у зв'язку зі стійкою втратою професійної працездатності, на загальну суму 63295,09 грн. у зв'язку з отриманими ним пошкодженнями здоров'я та на підставі акту про нещасний випадок на виробництві Н-1 №1 від 12 квітня 2010 року, згідно якого ОСОБА_2, будучи пасажиром автомобілю НОМЕР_1, під час виконання службових обов'язків потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія автомобілю «Хюндай Акцент» д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 Суд дійшов до висновку, що заявлені позивачем вимоги про регрес не стягнення з відповідача як винної особи суми зазначених виплат, не ґрунтуються на вимогах закону.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що судом порушено норми матеріального права, не враховано, що позивач має право на відшкодування відповідачем як винною особою на підставі вимог статті 1191 ЦК України суми сплачених ОСОБА_2 страхових виплат на підставі акту про нещасний випадок на виробництві.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, відповідача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає відхиленню.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що позивачем були сплачені ОСОБА_2 страхові виплати на підставі статей 21, 28, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Позивачем заявлені вимоги про стягнення виплачених страхових виплат на підставі статті 1191 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Зазначена норма, що міститься в главі 82 ЦК України та регулює правовідносини щодо відшкодування шкоди, передбачає право регресу особи в разі, якщо вона відшкодувала потерпілому шкоду, завдану іншою особою в рамках деліктних правовідносин між нею та потерпілим.

Разом з тим, правовідносини, пов'язані за страхуванням різних видів, регулюються нормами глави 67 ЦК України. У статті 980 передбачено предмет договору страхування, а в статті 999 ЦК України визначено, що до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до цієї норми до страховика переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки про відшкодування шкоди, лише в разі виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування. У разі проведення страхових виплат за договором особистого страхування (життя, здоров'я, працездатності, пенсійного забезпечення) таке право вимоги страховика до особи, відповідальної за заподіяння шкоди, не передбачено.

Отже, оскільки страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань є обов'язковим особистим страхуванням, ні Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, ні Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності ", ні норми глави 67 ЦК України не передбачають право страховика, який сплатив страхове відшкодування особі, застрахованій за договором загальнообов'язкового державного соціального страхування, на звернення з вимогою до винної особи про відшкодування сплачених застрахованому страхових сум.

За наведених підстав апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, які ґрунтуються на досліджених судом доказах, вимогах матеріального та процесуального закону.

Доводи позовної заяви та апеляційної скарги щодо наявності у позивача права зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, не ґрунтуються на вимогах закону та спростовуються вищенаведеним.

Рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства.

Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань в Центрально-Міському районі міста Макіївки відхилити.

Рішення Кіровського районного суду Донецької області від 23 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: