2

Справа №22ц-1416 Головуючий 1 інстанції Іванов В.М.

Категорія - 30 Доповідач Алексєєв А.В.

УХВАЛА

Іменем України

9 лютого 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Новосядлої В.М.

Суддів - Алексєєва А.В., Канурної О.Д.

При секретарі - Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька на рішення Петровського районного суду місті Донецька області від 17 листопада 2011 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі місті Донецька про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Петровського районного суду міста Донецька від 17 листопада 2011 року частково задоволені позовні вимоги, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 3000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по справі, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення суду постановлено з порушенням вимог матеріального права, судом не враховано, що положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачали право потерпілого на відшкодування моральної шкоди втратили чинність з 20 березня 2007 року. Крім того, відповідач вважає, що для встановлення факту заподіяння моральної шкоди по справі необхідно було призначити медико-соціальну експертизу, позивачем не надано доказів заподіяння моральної шкоди, відсутня вина відповідача у заподіянні позивачу шкоди. Судом не надана оцінка доказам, наданим відповідачем.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач працював на вугільних підприємствах та згідно висновку МСЕК від 10 лютого 2004 року йому вперш встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, отриманим 27 лютого 2001 року.

Сторони в судове засідання не з'явилися, повідомлені про дату та час розгляду справи, відповідач просив розглянути справу у відсутність його представника.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Згідно підпункту «е» пункту 1 статті 21 та частини 3 статті 28 зазначеного Закону, в редакції яка діяла на час виникнення страхового випадку, у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законодавством порядку зобов'язаний виплатити потерпілому грошову суму за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди, зокрема, необхідності проведення медико-соціальної експертизи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час працював на вугільних підприємствах та під час роботи отримав трудове каліцтво. Висновком МСЕК від 10 лютого 2004 року йому вперш встановлено 10% втрати професійної працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом, отриманим 27 лютого 2001 року.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що позивачу було заподіяно моральну шкоду в наслідок трудового каліцтва, яке спричинило втрату позивачем 10% професійної працездатності та вірно визначив розмір відшкодування шкоди, виходячи з обставин справи.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що дія зазначених положень Закону припинена, не заслуговують на увагу, оскільки статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили у часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Позивачу було встановлено вперш стійку втрату професійної працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом в розмірі 10% під час дії зазначених положень Закону, які передбачали можливість відшкодування моральної шкоди відповідачем, а тому посилання відповідача на норми Закону, які припинили зазначенні положення, є безпідставними. Інші доводи апеляційної скарги також не впливають на правильні по суті правові висновки суду першої інстанції.

Зважаючи на вищевикладене, відповідно до вимог статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу як безпідставну, рішення суду залишає без змін, як ухвалене з дотримання вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Петровському районі міста Донецька відхилити.

Рішення Петровського районного суду міста Донецька від 17 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: