ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

           

 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

27  вересня 2006 року                                                                                 м. Київ

        

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

           

головуючого -           Харченка В.В.

            суддів -                       Берднік І.С.   

                                               Бим М.Є.

                                               Леонтович К.Г.

                                               Чалого С.Я.

            при секретарі -         Деревенському І.І.

            з участю -                  представників СПД - фізичної особи ОСОБА_1 -

                                               ОСОБА_2. та ОСОБА_3,

 

            розглянувши  у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу  ОСОБА_2 в інтересах суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на рішення господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 18 серпня 2005 року 

в справі за позовом  суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1до Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення НОМЕР_1 та про визнання неправомірними дій посадових осіб,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

У травні 2004 року ПП ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення НОМЕР_1 про стягнення донарахованих внесків на загальну суму 32, 48 грн.; пені в розмірі 5, 67 грн.; штрафу за порушення строку реєстрації як платника страхових внесків в сумі 6, 80 грн. та за неповну сплату страхових внесків в сумі 840 грн.- суми прихованої (заниженої) заробітної плати.

Посилаючись на те, що вказане рішення прийнято з порушенням ст. 14  Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», ПП ОСОБА_1 також просив  визнати неправомірними дій посадових осіб Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а саме : заступника директора Кіріяк М.Д., заступника начальника відділу соціальних виплат та оздоровчих заходів Янчик Н.А. та головного спеціаліста Гелетка О.В.

Справа судом розглядалась вдруге.

Останнім рішенням господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2005 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2005 року, відмовлено в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення від 17 березня 2004 року № 59 про застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства по загальнообов,язковому  державному соціальному страхуванню. В решті позовних вимог провадження у справі припинено.

            В касаційній скарзі представник СПД - фізичної особи ПП ОСОБА_1 - ОСОБА_2., посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 18 серпня 2005 року; прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

            В суді касаційної інстанції представники СПД - ПП ОСОБА_1 - ОСОБА_2. та ОСОБА_3. підтримали доводи касаційної скарг.

            Письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги Чернівецьке обласне відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  не подало.

В суді касаційної інстанції представник Чернівецького обласного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  не з,явився, відповідач належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи в касаційному порядку  відповідно до вимог ст. 35 КАС України.

            Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., пояснення представників СПД - ПП ОСОБА_1 - ОСОБА_2. та ОСОБА_3, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

            Як  встановлено судами, що 5 березня 2004 року відповідачем проведено планову перевірку з питань правильності нарахувань, сплати, витрат та обліку коштів Фонду з тимчасової втрати працездатності у приватного підприємця ОСОБА_1 за період з 1 жовтня 2001 року по 1 січня 2004 року.

            За результатами перевірки складено акт від 5 березнч 2004 року.

            Перевіркою встановлено, що позивачем не проводилось нарахування страхових внесків на фонд оплати праці найманих працівників, що є порушенням ст. 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов,язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року (із змінами та доповненнями) та п.п. 2 п. 2 ст. 27 Закону України «Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року (із змінами та доповненнями)

            На підставі цього акту 17 березня 2004 року відповідачем було прийнято рішення № 59, відповідно до якого позивачу донараховано страхових внесків на загальну суму 32, 48 грн.; пені в розмірі 5, 67 грн.; штраф за порушення строку реєстрації як платника страхових внесків в розмірі 6, 80 грн. та штраф за неповну сплату страхових внесків в розмірі 840 грн. - суми прихованої (заниженої) заробітної плати.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним рішення відповідача НОМЕР_1;  суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов,язкового державного соціального страхування» від 11 січня 2001 року (який набрав чинність 22 лютого 2001 року) та Закону України «Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18 січня 2001 року (який набрав чинність 28 лютого 2001 року), суб,єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які використовували працю найманих працівників (у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів шляхом сплати фіксованого податку, та які були звільнені від нарахування збору на обов,язкове державне соціальне страхування ст. 14 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року),  зобов,язані сплачувати внески до цільових фондів за найманих працівників в терміни і в розмірах, встановленими данними закономи. Донарахування страхових внесків, застосування пені та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату страхових внесків, порушення строку реєстрації як платника страхових внесків та за інші порушення здійсненні на підставі виявлених порушень та відповідно до ст. 30 Закону України «Про загальнообов,язкове  державне соціальне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».

В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій посадових осіб відповідача суд першої інстанції припинив провадження по справі, виходячи з вимог ст. 12, п. 1 ст. 80 ГПК України.

 З таким висновком суду першої інстанції погодився і суд апеляційної інстанції.

Колегія суддів вважає висновок судів першої та апеляційної інстанцій таким, що ґрунтується на вимогах вищенаведених законів ( в тому числі п. 3 розділу 1Х Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування у зв,язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженям та похованням») та відповідає мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 3 жовтня 1997 року № 4-ЗП, в якому зазначено, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше. 

Колегія суддів також погоджується з висновком судів про припинення провадження по справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій посадових осіб, оскільки до нього суди прийшли з дотриманням норм процесуального права.

Рішення господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 18 серпня 2005 року  постановлені з дотриманням  норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене немає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА :

 

Касаційну скаргу представника суб,єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1- ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Чернівецької області від 13 квітня 2005 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду  від 18 серпня 2005 року - без змін. 

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

 

 

Головуючий -                                               Харченко В.В.

 

 

            Судді -                                                           Берднік І.С.

 

           

                                               Бим М.Є.

 

 

                                                                                  Леонтович К.Г.

 

 

                                                                                  Чалий С.Я.