Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 2-535/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2012 року м. Олевськ

Олевський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Волощука В.В.

при секретарі Федорчук О.В.

з участю:

представника позивача Стретович А.П.

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олевську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

04 жовтня 2011 року позивач - Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»(далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення з відповідача суми боргу, відсотків та неустойки відповідно до кредитного договору, на загальну суму 280114.18 грн., а також понесених позивачем судових витрат при зверненні до суду у розміри 1356.66 грн., на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором, який було укладено 16 жовтня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2, на суму 100 000.00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні зменшив розмір позовних вимог за вказаним позовом та просить суд розірвати укладений кредитний договір між позивачем і відповідачем та стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 014/9874/73/96444 від 16.10.2006 року, виходячи із уточненого розрахунку, який додано до справи і відповідно до якого, станом на 08.02.2012 року заборгованість відповідача перед позивачем складає: -заборгованість по тілу кредиту 53 142.41грн.; - заборгованість по прострочених відсотках по кредиту 31 859.97 грн.; - заборгованість по пені за порушення сплати кредиту 97 168.41 грн.; - заборгованість по пені за порушення сплати відсотків по кредиту 51 851.13 грн.; а всього на загальну суму заборгованості у розмірі 234 021.92 грн., та стягнути понесені судові витрати при зверненні до суду у розміри 1356.66 грн., що і підтримав представник позивача, оскільки позичальник ОСОБА_2, не повністю виконав взятих на себе обов'язків відповідно до кредитного договору, залишок боргу залишився невиплаченим.

Відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав частково, в сумі 53 142.41 грн., заборгованості по кредиту та 31 859.97 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом. В решті позову не визнає, при цьому надав пояснення суду про те, що він дійсно отримав споживчий кредит у позивача, у сумі 100 000.00 грн., на купівлю автомобіля по програмі «Автомобілі в кредит». Не відмовляється від виконання зобов'язань по погашенню тіла кредиту та відсотків з користування кредитом. З початку укладення зазначеного кредитного договору з позивачем він виконував умови договору, але після того та у зв'язку із кризою у Державі, яка позначилась на всьому фінансово-економічному секторі країни, в тому числі і на його фінансовому стані, на даний час не може у повному обсязі виконати взятих на себе зобов'язань. В момент укладення кредитного договору він не міг припустити настання таких обставин та виходив з того, що така зміна обставин не настане. Він втратив джерело доходу і у зв'язку з чим не виконує дані зобов'язання за кредитним договором, оскільки постійного доходу не має, проживає за рахунок випадкових заробітків, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, домашнього господарства не має. Просить суд, у зв'язку з його тяжким майновим станом та в межах строків позовної давності стягнення неустойки (штрафу, пені), передбачених п.1 ч.2 ст.258 ЦК України і на підставі ч.5 ст.261, ч.4 ст.267 та ч.3 ст.551 Цивільного Кодексу України просить суд зменшити розмір стягнення неустойки по кредитному договору.

Як встановлено у судовому засіданні 16.10.2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2, було укладено кредитний договір № 014/9874/73/96444, відповідно до якого ОСОБА_2 надавався споживчий кредит в сумі 100 000.00 грн., на купівлю автомобіля по програмі «Автомобілі в кредит», з кінцевим терміном повернення по 13.10.2011 року з умовою сплати 20.0 відсотків річних за користування кредитними коштами та щомісячним погашенням кредиту відповідно до графіку погашення в розміри 1/60 від суми отриманого кредиту.

В забезпечення зобов'язань ОСОБА_2, по поверненню кредиту та відсотків за користуванням коштами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»за договором, є договір застави від 16.10.2006 року укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2, згідно до якого позичальником надано в заставу позивачу легковий автомобіль SUZUKI Grand Vitara 2.0, 2004 року випуску, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1.

Кредитні кошти на споживчі цілі ОСОБА_2, були перераховані позивачем 16.10.2006 року, тобто в день укладення вказаного кредитного договору.

Відповідно до кредитного договору № 014/9874/73/96444, ОСОБА_2, зобов'язався повертати кредит та відсотки у встановленому у договорі порядку, позивачу, але покладені на боржника відповідно до умов договору обов'язки виконав частково і в зв'язку з чим станом на 08.02.2012 року утворилась заборгованість по кредиту, відсоткам та неустойці на загальну суму 234 021.92 грн.

Як стверджував представник позивача та не заперечував відповідач ОСОБА_2, у судовому засіданні, останньому неодноразово, письмово надсилались претензії щодо порушення зобов'язання з рекомендаціями виконати зобов'язання позичальника за кредитним договором та необхідністю погасити виниклий борг, що стверджується копіями претензій./а.с.14-16/.

Відповідно до розшифровки суми заборгованості наданої до суду представником позивача 09.04.2012 року у судовому засіданні, слідує, що станом на 08.02.2012 року загальна заборгованість по кредиту становить 234 021 грн., 92 коп.

Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами: так, відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Із статті ст.530 ЦК України слідує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.536 ЦК України слідує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Крім цього ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ). Правовими наслідками невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов є покладення на сторону правових наслідків, передбачених ст.611 ЦК України, зокрема сплату неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 2 ст.1050 ЦК України з якої слідує, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Крім того із статті 572 ЦК України слідує, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Відповідно до ст.574 ЦК України слідує, що застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

В даному випадку відповідач ОСОБА_2, отримавши кредит не виконав повністю свого зобов'язання по його поверненню та оплаті за користування кредитом, чим порушує право позивача на повернення отриманої позики від боржника та отримання оплати за надані послуги, що повинно бути стягнуто в судовому порядку.

Статтями 651 та 653 ЦК України також зазначено про те, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Уразі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Істотним є таке порушення стосовно договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ч.5 ст.653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

На підставі вказаних норм закону, враховуючи, що відповідач не повністю виконав свої зобов'язання щодо погашення суми залишку кредиту, що є істотним порушенням договору кредиту, укладеного між сторонами, оскільки ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»внаслідок такого порушення позбавлений можливості отримати суму кредиту та суму відсотків за користування даним кредитом, на що позивач розраховував при укладенні договору, суд вважає, що кредитний договір, укладений між сторонами у справі, підлягає розірванню, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 53 142.41 грн., основного боргу та 31 859.97 грн., відсотків за користування кредитом.

Разом з тим вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача нарахованої неустойки (штрафу, пені), у відповідності до ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість. Враховуючи положення ч.2 п.1 ст.258 ЦК України, згідно якого позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), та беручи до уваги приписи ч.3 ст.551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшеним за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Так ч.2 ст.22 ЦК України відносить до збитків втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) та доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проте, в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що в результаті невиконання зобов'язання відповідачем позивачу заподіяні будь-які збитки, розмір яких дорівнював би сумі нарахованої позивачем пені, або перевищував би вказану суму.

Виходячи із співмірності вимог із розміром заподіяних збитків із врахуванням таких істотних обставин справи, як майновий стан відповідача, який на час розгляду справи у суді не має постійного доходу, достатнього для погашення кредиту в силу об'єктивних причин: проживає за рахунок випадкових заробітків, постійного доходу не має, має на утриманні дружину та двох малолітніх дітей, є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, домашнього господарства і земельної ділянки не має, що стверджується відповідними довідками /а.с.76-79/, відсутність нерухомого майна у відповідача за рахунок, якого він зміг би погасити заборгованість, інших доходів не має, та того факту, що непомірні для сім'ї грошові зобов'язання викличуть труднощі щодо свого існування та ту обставину, що сума пені за прострочення тіла кредиту і пені за прострочення відсотків по кредиту, про стягнення якої просить позивач перевищує розмір основної заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення неустойки (штрафу, пені) підлягають частковому задоволенню, а тому з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 7500.00 грн., пені за прострочення тіла кредиту та 7500 грн., пені за прострочення відсотків по кредиту, в решті позову відмовити за безпідставністю.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вище наведеного суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача повинно бути стягнуто з відповідача також і 1356.66 грн., судових витрат понесених позивачем при подачі позову до суду.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3, 11, 22, 258, 509, 526, 530, 536, 551, 572, 574, 610, 611, 651, 653, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,15,57,60,88,ч.3 ст.209,212-215,217 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»до ОСОБА_2 про дострокове розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості -задовольнити частково.

Кредитний договір № 014/9874/73/96444 від 16 жовтня 2006 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 -розірвати достроково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Рівне Рівненської області жителя АДРЕСА_1, Інд.код № НОМЕР_2, не працюючого на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», м.Житомир пл.Перемоги, 10-А, на рахунок № 29099160, код 20404691, МФО 311528 заборгованість за кредитним договором в сумі 100 002(сто тисяч дві) грн., 38 коп., із них:

- 53 142.41 грн., заборгованості по кредиту;

- 31 859.97 грн., заборгованості по процентах за користування кредитом;

- 7500.00 грн., пені за прострочення тіла кредиту;

- 7500.00 грн., пені за прострочення відсотків по кредиту та 1356.66 грн., понесених судових витрат при зверненні до суду, а всього на загальну суму 101 359 (сто одна тисяча триста п'ятдесят дев'ять) грн., 04 коп.

В решті позову Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: В. В. Волощук