Справа № 1-69(2007р.)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2009 року      Бучацький районний суд,  Тернопільської області

одноособово суддею                  Гордєєвим В.О.,

при секретарі                               Гречинській С. В.

з участю прокурора                    Рекуша О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бучачі справу про обвинувачення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1  за  ст. 125 ч.1 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_1 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_2 легкі тілесні ушкодження.

Так,  15.11.2006 року біля 16 год. в АДРЕСА_1 умисно наніс декілька ударів руками в різні частини тіла потерпілому ОСОБА_2 від чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді забою м"ягких тканин волосистої частини голови,  синців в ділянці правої щоки та в правій висковій ділянці,  садна на китиці правої руки,  які згідно висновку судово-медичної експертизи кваліфікуються як легкі.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину в скоєнні злочину визнав повністю і звернувся до суду із заявою про застосування до нього амністії.

Крім визнання вини самим підсуднім,  його вина у скоєнні злочину повністю стверджується показами потерпілого, який згідно поданої заяви просить суд закрити кримінальну справу і відмовляється від цивільного позову,  показами свідків,  матеріалами справи.

Згідно свідоцтв про народження у ОСОБА_1 на утриманні двоє неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 засуджений вироком Бучацького районного суду за  ст.. 122 ч. 1 КК України до одного року шести місяців виправних робіт по місцю праці. Оскільки злочини скоєні підсуднім в один і той же час відносно двох осіб суд прийшов до переконання,  що до підсуднього слід застосувати амністію.

Оцінюючи в сукупності докази здобуті в судовому засіданні,  суд прийшов до переконання,  що вина підсуднього в скоєнні злочину доведена повністю,  а його дії за  ст.125 ч.1 КК України,  органами досудового слідства кваліфіковано вірно, як умисне нанесення потерпілому легких тілесних ушкоджень

Обираючи покарання підсудньому ОСОБА_1,  суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного ним злочину,  обставини справи,  дані про його особу,  що має на утриманні двоє неповнолітніх дітей,  що щиро розкаюється у вчиненому,  дав правдиві покази як на попередньому слідстві так і в судовому засіданні,  і прийшов до переконання,  що йому слід призначити покарання у вигляді виправних робіт по місцю праці,  що сприятиме його виправленню та перевихованню.

Згідно свідоцтв про народження у ОСОБА_1 на утриманні двоє неповнолітніх дітей. ОСОБА_1 засуджений вироком Бучацького районного суду за  ст.. 122 ч. 1 КК України до одного року шести місяців виправних робіт по місцю праці. Оскільки злочини скоєні під -

2

суднім в один і той же час відносно двох осіб суд прийшов до переконання,  що до підсуднього слід застосувати амністію.

Керуючись  ст.  ст. 323, 324 КПК України ,  суд

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину передбаченого  ст.125 ч.1 КК України і призначити йому покарання у вигляді шести місяців виправних робіт по місцю праці з утриманням 15% заробітку щомісячно в дохід держави.

В силу  ст. 71 КК України до призначеного ОСОБА_1 покарання слід частково приєднати невідбуту частину покарання у вигляді шести місяців виправних робіт згідно вироку Бучацького райсуду від 30.11.2006р.,  і остаточним покаранням ОСОБА_1 слід вважати один рік виправних робіт по місцю праці з утриманням 15 % заробітку в дохід держави..

В силу ст. 1, 6 Закону України "Про амністію" від 19.04.2007р., ОСОБА_1 від призначеного покарання звільнити,  а кримінальну справу переведенням закрити.

На вирок може бути подана апеляція до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд протягом 15 діб.