Придніпровський районний суд м.Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

22.05.2012 року                                                                       Справа № 2-3411/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

          головуючого –           судді - Степаненко О.М.

          при секретарі -            Антоновій К.А., Трубенко Є.О., Осадчому О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні приміщеннями спільного користування, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням, -

в с т а н о в и в:

У первісному позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні приміщеннями спільного користування, позивач обґрунтовує свої вимоги наступним: він володіє на праві приватної власності квартирою №26 гуртожитку, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Добровольського, 20, що підтверджується договором купівлі-продажу від 09.02.2010 року та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 15.02.2010 року.

Його сусідка –відповідач ОСОБА_2 по справі, що мешкає у квартирі №25 наприкінці 2010 року побудувала в допоміжному приміщенні - коридорі перестінку між квартирами 25 та 26, тим самим унеможливила доступ до каналізаційних систем його квартири, що знаходяться за побудованою перестінкою, що у свою чергу, у разі екстреної ситуації унеможливлює перекриття водопостачання до його квартири.

При будівництві перестінки відповідач не отримала його згоди, як співвласника допоміжного приміщення (коридору) чим порушила його право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення.

Просить зобов'язати ОСОБА_2, що проживає в квартирі №25 за адресою м.Черкаси, вул. Добровольського, будинок 20, усунути перешкоди в користуванні коридором, шляхом приведення допоміжного приміщення у відповідність із поверховим планом, який затверджено КП ЧООБТІ від 17.04.2007 року, а саме демонтувати перестінку між кватирами 25 та 26. Стягнути на його користь понесені судові витрати.

          В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити, пояснив, що має рівні права із відповідачем щодо користування допоміжними приміщеннями, зокрема коридором, який відповідачка, як на його думку, незаконно відгородила самочинною перегородкою.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти їх задоволення, пояснила, що нею не чиниться перешкод у користуванні спільним майном, оскільки вона користується, володіє і розпоряджається самостійно тільки тією частиною коридору - №ІІ площею 13,38 кв.м. біля її кімнати №25, що належить їй на праві приватної власності відповідно до ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 03.06.2010 року, ухвали Апеляційного суду Черкаської області від 08.07.2010 року.

Крім того, до початку судового розгляду цивільного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, остання відповідно до ст. 123 ЦПК України подала зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні приміщенням, зазначивши, що 16.07.2007 року між нею та ТОВ «Самрад»укладено договір купівлі-продажу кімнати № 25, що розташована на другому поверсі приміщення гуртожитку, що знаходиться за адресою: м.Черкаси, вул. Добровольського, 20, який нотаріально посвідчений. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 03.06.2010 року, визнано мирову угоду, укладену між мною та ТОВ «Самрад»про те, що ОСОБА_2 проведено оплату за приміщення загального користування площею 13,38 кв.м. по вул. Добровольського, 20 в м. Черкаси і що це приміщення є власністю ОСОБА_2

Право власності на частину приміщень загального користування на другому поверсі гуртожитку, а саме частина приміщення коридору № II площею 13,38 кв.м. біля кімнати № 25 було зареєстроване в КП «ЧООБТІ», що стверджується витягом № 27017239 від 13.08.2010 року.

На даний час вона користується частиною коридору, яку на законних підставах придбала в ТОВ «Самрад», також влаштувала перестінок між частиною всього коридору та коридору, що перейшов у її власність. Проте, на її частині коридору знаходиться каналізаційна труба, що належить відповідачу (позивачу по первісному позову). Вказана труба з краном встановлена самочинно, без жодних дозволів та створює їй перешкоди по користуванню її власністю, а саме на її частині коридору розміщено лічильник води відповідача, до якого йому потрібен доступ. Це призвело до того, що відповідач самовільно проникає до належного їй приміщення, псуючи при цьому її майно, такі як гіпсокартонний перестінок, замок і т.п.

Просить зобов'язати ОСОБА_1 не чинити перешкод в облаштуванні перестінка між частиною коридору, що належить їй, та іншою частиною коридору, відповідно до належної їй площі коридору в розмірі 13,38 кв.м.; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди по користуванню належним їй приміщенням шляхом демонтажу каналізаційної труби, лічильника та крана, які знаходяться на належній їй частині коридору; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди по користуванню належним їй приміщенням шляхом звільнення належної їй частини коридору, площею 13,38 кв.м. від власного майна; зобов'язати ОСОБА_1 усунути перешкоди по користуванню належною їй частиною коридору, а саме не проникати в належне їй приміщення без її згоди. Стягнути з ОСОБА_1 на її користь судові витрати, в тому числі витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 450 грн.

Позивач ОСОБА_2 по зустрічному позову в судовому засіданні позов підтримала, просила його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 вважає, що зустрічний позов не підлягає до задоволення як необґрунтований.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали первісного та зустрічного позовів, вважає, що ані первісний позов, ані зустрічний позов не підлягають до задоволення з підстав їх необґрунтованості та недоведеності.

Так, досліджуючи обставини первісного позову, суд встановив, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі продажу від 16.07.2007 року, ОСОБА_2 придбала у ТОВ «Самрад»кімнату №25 площею 26,8 кв.м., що розташована на ІІ поверсі приміщення гуртожитку за адресою м. Черкаси, вул. Добровольського, 20.

Крім того, судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду м. Черкаси від 03.06.2010 року та ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 08.07.2010 року визнано мирову угоду, укладену 28.05.2010 року між ОСОБА_2 і директором ТОВ «Самрад»ОСОБА_4, згідно якої за ОСОБА_2 визнано право власності на частину приміщення коридору №ІІ загального користування, площею 13,38 кв.м. на другому поверсі по вул. Добровольського, 20 в м. Черкаси біля кімнати №25.

Згідно листа Комунального приміщення «Черкаське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації»від 20.12.2011 року №681з в результаті проведення інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_2, яке розташоване в будинку №20 по вул. Добровольского, 20, зокрема, кімнати №25 та частини коридору № ІІ, встановлена наявність коридору №2 площею 9,7 кв.м., влаштованого за рахунок частини коридору №ІІ. Дане перепланування проведено без порушення несучих конструкцій, зміни призначення приміщень та не перевищує належну площу. Згідно з «Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна», затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, зареєстрованою в міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за №582/5773, зазначене перепланування не належить до самочинного будівництва.

Відповідність конструктивних елементів перепланованої частини коридору площею 9,7 кв.м. вимогам Державним будівельним нормам України, підтверджено висновками експертного-будівельно-технічного дослідження №443/буд від 20.12.2011 року.

Конституцією України (ст. 41) та ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватись і розпоряджатись належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Аналогічні норми закріплені в ст. ст.316, 317, 319, 321 ЦК України.

Приймаючи до уваги, що рішеннями Апеляційного суду Черкаської області встановлена преюдиція –право власності відповідача ОСОБА_2 на частину коридору, доводи позивача ОСОБА_1 щодо демонтажу перестінку між квартирами 25 та 26 суд вважає безпідставними і такими, що не підлягають до задоволення.

Досліджуючи обґрунтування зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вимога позивача ОСОБА_2 не чинити перешкод в облаштуванні перестінка між частиною коридору, що належить їй, та іншою частиною коридору, відповідно до належної їй площі коридору в розмірі 13,38 кв.м., - останньою не обґрунтована, та не доведена належними та допустимими доказами.

Так, під змістом такої позовної вимоги слід розуміти вид судового захисту, за яким позивач звертається до суду. Позовна вимога ОСОБА_2 не визначається характером спірних матеріальних правовідносин, з яких і повинна випливати вимога позивача. Виходячи з цього, позивач не зазначив, в якій формі, яким способом відповідач ОСОБА_1 здійснює зазначені перешкоди.

Також судом встановлено, що відповідно до відомостей витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «ЧООБТІ»від 05.04.2007 року, приміщення гуртожитку по вул. Добровольського, 20 в м. Черкаси належить ТОВ «Самрад»на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу №1357 від 02.04.2007 року.

Підстав для задоволення вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_1 усунути перешкоди по користуванню належним їй приміщенням шляхом демонтажу каналізаційної труби, лічильника та крана, які знаходяться на належній їй частині коридору, суд не знаходить, так як в судовому засіданні позивачкою не доведено, що вказані комунікації були влаштовані ОСОБА_1 самочинно.

Приймаючи до уваги, що під час укладання мирової угоди між ОСОБА_2 та ТОВ «Самрад»питання щодо внутрішньо будинкових мереж в приміщенні, яке передано ТОВ «Самрад»у власність ОСОБА_2, вирішено не було, - і остання, і відповідач ОСОБА_1 не позбавлені права поновлювати свої порушені права в інших спосіб, заявляючи тотожні вимоги до іншого належного відповідача.

Доказів незаконного проникнення ОСОБА_1 до належних їй приміщень позивачка ОСОБА_2 в судовому засіданні не надала. Вказаний факт також не був підтверджений перевірками органу дізнання, про що свідчать рішення про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.08.2011 року, 05.09.2011 року, 16.09.2011 року уповноважених осіб Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області.

На підставі досліджених обставин справи щодо предмета первісного та зустрічного позовів суд не встановив, а позивачами не доведені фактичні обставини, які б давали підстави для їх задоволення.

Керуючись Конституцією України (ст. 41), ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. ст. 150, 155 ЖК України, ст. ст. 16, 316, 317, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. ст. 8,10, 11, 56, 60, 61, 79, 88, 212, 213, 215, 223 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні приміщеннями спільного користування - відмовити.

В зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні приміщенням та зобов’язання відповідача вчинити певні дії –відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя:

ОСОБА_5