Справа № 2-500/11

2/2402/75/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" березня 2012 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області

в складі:

головуючого-суддіЄфтемій С. М.

секретарОнофрей І.К.

з участю представників позивачки ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Герца цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про усунення перешкод у здійсненні права власності та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням та збереженням земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те що в 2002 році на умовах усної домовленості передала відповідачу у тимчасове користування належне їй на праві власності земельну ділянку площею 0,66 га розташована на території Тернавської сільської ради Герцаївського району. Оскільки строки користування земельної ділянки сторонами оговорено не було, у 2010 році позивачка повідомила відповідача про припинення ним користування спірною земельною ділянкою та повернення їй земельної ділянки. Проте, відповідач попри всі попередження самовільно засіяв земельну ділянку та відмовляється повернути належну їй земельну ділянку. На її подальші звернення до відповідача щодо повернення зазначеної земельної ділянки останній відповідає відмовою, а тому просила суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у здійсненні права власності та повернути їй самовільно зайняту останнім земельну ділянку площею 0,66 га.

До початку розгляду судом справи по суті ОСОБА_7 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_6 про стягнення з позивачки витрат пов'язаних з утриманням та збереженням земельної ділянки. Відповідач, обґрунтував свої вимоги тим, що у 2002 році між ним та позивачкою було досягнуто угоду про купівлю в останньої спірної земельної ділянки за що було заплачено позивачці 850 грн. Незважаючи на те, що в розумінні закону як такої угоди між сторонами укладено не було, а за весь час земельну ділянку було оброблено, внесено добрива, то просив стягнути із позивачки витрати пов'язані з утриманням та збереженням земельної ділянки у розмірі 3476 грн.

Представники позивачки за первісним позовом у судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити у повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову просив відмовити з мотивів безпідставності позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував так як вважає, що ОСОБА_7 земельну ділянку позивачки самовільно не зайняв, відтак відсутні як такі перешкоди для їх усунення. Просив суд задовольнити зустрічний позов так як відповідач поніс матеріальні витрати по поліпшенню родючості земельної ділянки та крім того на спірній земельній ділянці посіяно люцерну яка дає приплід не один рік, тобто позивачка може в подальшому збирати врожай.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд знаходить підстави для задоволення первісного позову та відмови у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку від 10.03.2004 року ОСОБА_6 належить земельна ділянка площею 2,27 га, а саме, земельна ділянка розмірами 1,61 га та земельна ділянка розмірами 0,66 га, які розташовані на території Тернавської сільської ради Герцаївського району (а.с. 5).

Як встановлено у судовому засіданні та підтверджено представниками сторін, в 2002 році між ОСОБА_6 та ОСОБА_8, тобто сторонами по справі було досягнуто усну домовленість про передачу відповідачеві на умовах тимчасового користування земельної ділянки площею 0,66 га яка знаходиться у адмінмежах Тернавської сільської ради Герцаївського району.

Згідно з довідкою виконкому Тернавської сільської ради Герцаївського району №3072 від 8 грудня 2012 року договору оренди земельної ділянки між сторонами у сільській раді не зареєстровано. (а.с. 7). Факт не укладання сторонами договору оренди землі сторонами не заперечується. Не оспорюється сторонами й факт користування відповідачем протягом останніх дев'яти років спірною земельною ділянкою та сплати ним як користувачем земельного подоку за вказану ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.

Порядок укладання договору оренди землі, істотні умови договору, передбаченні Законом України «Про оренду землі», зокрема статтею 15 даного Закону.

Відтак, оскільки як такого договору оренди земельної ділянки між сторонами не укладався, то відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Частиною 1 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ч.2 ст. 59 ЦПК).

Таким чином, надана суду відповідачем копію розписки про отримання позивачкою грошей у сумі 850 грн. як предмет договору купівлі-продажу земельної ділянки суд до уваги не приймає через його недопустимість як доказ в розумні ч.2 ст. 59 ЦПК України.

Згідно зі ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; г) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивачка ОСОБА_6 у позові зазначила, що відповідач в порушення вимог ст. 78 ЗК України перешкоджає у здійсненні нею прав власника земельної ділянки, оскільки вона не має можливості володіти та користуватися належною їй земельною ділянкою, так як відповідач попри всі її попередження щодо припинення користування земельною ділянкою зорав її частину на іншу посіяв люцерну, таким чином самовільно заняв її та у такій спосіб не дає їй можливості користуватися земельною ділянкою, тобто чинить їй перешкоди.

Відповідно до ст. 78 ЗК України та ст. 373 ЦК України, право власності на землю включає в себе право володіти, користуватися і розпоряджатися земельною ділянкою. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Серед переліку прав власника земельної ділянки, зазначених в ст. 90 ЗК України є, зокрема, право самостійно господарювати на землі, споруджувати житлові будинки, інші споруди тощо. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов - це позадоговірна вимога власника, що володіє річчю, до третьої особи про усунення перешкод у здійсненні правомочностей користування і розпорядження майном. Перешкодою у здійсненні правомочностей власника є неправомірні дії порушника цих прав.

Згідно ст. 181 ЦК України до речей (нерухомого майна) належать, зокрема, земельні ділянки.

Як вбачається з постанови Герцаївського РВ УМВС України про відмову у порушенні кримінальної справі від 6.11.2011 року відповідач відмовляється у добровільному порядку повернути позивачці належну їй земельну ділянку, вважаючи що утримує її на підставі договору купівлі-продажі (а.с. 6).

Враховуючи вищенаведені докази у своїй сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки право землевласника ОСОБА_6 порушено з боку відповідача ОСОБА_8, якій самовільно, попри попередження позивачки про її звільнення зорав її та посіяв, то позовні вимоги ОСОБА_6 щодо усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 212 ЗК самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог відповідача за зустрічним позовом про стягнення витрат пов'язаних з утриманням та збереженням земельної ділянки.

В порядку ст. 88 ЦПК України на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір.

На підставі ст.ст. 181, 373, 391 ЦК України, ст. 78, 212 ЗК України, керуючись статтями 11, 60,61, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Зобов'язати ОСОБА_7 усунути перешкоди у здійсненні права власності та повернути ОСОБА_6 самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,66 га яка розташована на території Тернавської сільської ради Герцаївського району Чернівецької області, яка належить їй згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЧВ №063104 від 10.03.2004 року

Стягнути ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 витрати по сплаті судового збору в розмірі 94 (дев'яноста чотири) грн. 10 коп.

В задоволенні позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням та збереженням земельної ділянки відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області через Герцаївський районний суд шляхом подачі в 10-и денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя :