Справа 712/9141/12
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17.05.2012 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності.
Позивач вважає, що торги з реалізації майна проводились з грубим порушеннями норм Законів України «Про виконавче провадження», «Про іпотеку», Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 року N68/5, та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N74/5 від 15.12.1999р., а відтак,у зв'язку з порушенням його прав, просить визнанати прилюдні торгів по реалізації арештованого майна недійсними та визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_3.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог ст.119 ч.5 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви позивач, в порушення зазначених вимог законодавства, при зверненні до суду оплатив лише 107,30 грн. судового збору, що явно не відповідає реальній ціні позову (домоволодіння в АДРЕСА_1, загальною площею 393 кв. м.), а відтак суд приходить до висновку, що позивач, виходячи з характеру даного спору, неналежно та не в повному обсягу оплатив судовий збір.
При цьому суд виходить з того, що відповідно до п.28 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» судовий збір відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов»язкових платежів).
Так, відповідно до положень ст.4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, зокрема, із позовних заяв майнового характеру- 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати (188,20 грн.) та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (2.823,00 грн.).
Відповідно до ст.121 ч.1 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.119-120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків.
Крім того, до матеріалів справи додано фотокопію рішення Ужгородського міськрайонного суду від 28 березня 2012 року, яке завірене неналежним чином.
Враховуючи вище наведене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу необхідний строк для усунення недоліків та для належної оплати судового збору відповідно до ціни позову.
Відповідно до ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Роз'яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись ст. 119, ст. 121 ЦПК України, суддя,-
у х в а л и в:
Позовну заяву ОСОБА_1, який діє в інтересах ОСОБА_2 до Міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Публічне акціонерне товариство «Укрсиббанк», ОСОБА_3 про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна недійсними та визнання недійсним свідоцтва про право власності - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків до 28 травня 2012 року, але не більше п'яти днів з дня отримання ним ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош