Справа № 2207/6058/11

Провадження № 2/2207/110/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" квітня 2012 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області

в складі : головуючого -судді Матвійця Я.С.

при секретарі Самборській Л.А..

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в порядку виконання зобов'язання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_2 звернулася до суду 16.12.2011 року з позовом до відповідачки ОСОБА_3, зіславшись на те, що вироком Ізяславського районного суду від 11 березня 2011 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та його засуджено до відбування покарання на строк три роки позбавлення волі. В результаті даного злочину у ДТП, загинув її чоловік ОСОБА_2

21 березня 2011 року дружина засудженого - ОСОБА_3 взяла на себе зобов'язання виплатити їй в рахунок відшкодування моральної та матеріальної шкоди від злочину вчиненого її чоловіком у розмірі 49000 гривень, при цьому термін виконання такого зобов'язання встановився в строк до одного місяця. До цього часу взяте на себе зобов'язання відповідачка не виконала, а тому просить стягнути з неї вказану суму коштів.

В судовому засіданні представник позивачки змінив позовні вимоги, частково відмовившись від позову на суму 4000 грн., та просить суд відшкодувати завдану шкоду позивачці в сумі 45 000 грн. Суду він пояснив, що незалежно від того, що відповідачка не є винною в скоєнні злочину, але вона взяла на себе зобов'язання боргу, завданою шкодою її чоловіком.

Відповідачка в судовому засіданні підтвердила обставини, на які посилається представник позивачки, позов визнала, вказавши суду, що не в змозі одноразово відшкодувати вказану суму позивачці.

В судовому засіданні встановлені слідуючі факти та відповідні їм правовідносини.

Вироком Ізяславського районного суду від 11 березня 2011 року ОСОБА_4 визнаний винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, та його засуджено до відбування покарання на строк три роки позбавлення волі. В результаті даного злочину у ДТП, загинув чоловік відповідачки ОСОБА_3 -ОСОБА_2 Даним вироком також встановлено, що з винуватця ДТП, в якому загинула людина, на користь потерпілої сторони в рахунок відшкодування матеріальної шкоди стягнуто 2000 грн. та моральної - 70 000 грн. Ухвалою судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області вирок в частині речового доказу -автомобіля ВАЗ 2109 змінено, повернуто відповідачці ОСОБА_3, в іншій частині залишено без змін. А.с. 8-11.

Відповідно розписки, даною ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_2, встановлено, що відповідачка ОСОБА_3 зобов'язується виплатити ОСОБА_2 в рахунок відшкодування майнової та моральної шкоди від злочину вчиненого ОСОБА_4, 49 000 грн. в місячний термін. А.с. 5.

Відповідно до свідоцтва про смерть, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. А.с. 6.

Таким чином, в судовому засіданні безспірно встановлено, що відповідачкою ОСОБА_3 за скоєння злочинних дій іншою особою, взято на себе зобов'язання про відшкодування завданої шкоди злочином.

Отже, суд вважає, що дані правовідносини повинні регулюватися Главою 82 ЦК України «Відшкодування шкоди», а не передбаченими ЦК нормами про зобов'язальне право, на що посилається позивачка та її представник.

Відповідно до засад ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, загальними підставами відшкодування шкоди обов'язково є протиправні неправомірні дії фізичної чи юридичної особи та завдана майнова і (або) моральна шкода (обов'язково за наявності вини особи).

Відповідно до ст. 1177 ЦК України, майнова шкода завдана внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка завдала злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Винним відповідно вироку суду в скоєнні злочину встановлено особу ОСОБА_3, отже по цивільно-правовим наслідкам в результаті скоєного злочину повинна відповідати винна особа, відповідно до ст. 61 ЦК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено даний вирок, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, звернення позивачки повинно бути направлене до відповідача, винного в скоєнні злочину, який повинен відповідати за цивільно-правові наслідки його вчинення, тобто до ОСОБА_3

Щодо розписки, даної відповідачкою ОСОБА_3, то суд вважає, що дана розписка дана по цивільно-правовим наслідкам в результаті вчиненого злочину винною особою -ОСОБА_3 Дана розписка, хоч і частково відповідає вимогам цивільно-правових відносин між особами (ОСОБА_3 та ОСОБА_2), які уклали між собою зобов'язання про виплату якоїсь суми грошей, але в даному разі не тягне за собою юридичних наслідків по виконанню вказаного зобов'язання.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_2 слід відмовити за його безпідставністю в повному обсязі.

На підставі та керуючись ст. ст.1166, 1167, 1177 ЦК України, ст. ст. 11, 27, 31, 57, 60, 213-215, 292-294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу в порядку виконання зобов'язання -відмовити за безпідставністю позовних вимог в повному обсязі.

Звільнити з під арешту майно відповідачки ОСОБА_3, арешт на яке накладено відповідно до ухвали суду від 19.12.2011 року

Рішення може бути оскаржено учасниками до цивільної палати апеляційного суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Я.С. Матвієць.