29.02.2012

Справа № 206/1242/2012

Провадження № 2/206/259/12

Р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

29 лютого 2012 року м. Вінниця

Замостянський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого:судді Медяної Ю.В.,

при секретарі:Кононенко О.Б.,

за участю:

позивача:ОСОБА_2,

представника позивачаОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власним житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

Встановив:

06 лютого 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання ОСОБА_4, таким, що втратив право користування 23/100 частиною будинку АДРЕСА_1.

В позовній заяві зазначає, що їй належить 23/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі договору дарування. Вищезазначена частина будинку складається із двох кімнат, в якій крім позивача, зареєстровані сини: ОСОБА_5, 1994 року народження та ОСОБА_4, 1980 року народження.

На даний час у квартирі проживає позивач з ОСОБА_5. Відповідач проживав у даній квартирі до осені 2005 року, після чого зібрав особисті речі та почав проживати зі своєю співмешканкою, за не відомою позивачу адресою. З того часу відповідач будинком не цікавиться та не проживає в ньому, витрат по оплаті за користування житлом та комунальними послугами не несе, хоча така оплата на нього нараховується.

З підстав зазначених вище, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав та обов'язків.

В судовому засіданні позивач та її представник вимоги позовної заяви підтримали в повному обсязі, просили суд їх задовільнити, не заперечували щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач, в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся судом у встановленому законом порядку, причину своєї неявки суд не повідомив.

За таких обставин, на підставі ст. 224 ЦПК України, суд, розглядає справу у відсутність відповідача, оскільки наявних в справі доказів достатньо для встановлення прав та взаємовідносин сторін, та ухвалює заочне рішення.

Вислухавши думку позивача та її представника, свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, надавши належну оцінку усім доказам, що є у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом, що відповідно до договору дарування від 30 вересня 1992 року позивачу, ОСОБА_2, належить 23/100 частини житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, який 30 вересня 1992 року був посвідчений Державний нотаріусом Першої Вінницької нотаріальної контори та зареєстровано в реєстрі за № 1-1211 (а.с. 4-5), що також підтверджується витягом про державну реєстрацію прав, виданого Комунальним підприємством «Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації»за № 32994408 від 27 січня 2012 року (а.с. 6).

Згідно довідки № 71, виданої 02 лютого 2012 року квартальним комітетом «Київський», в будинку АДРЕСА_1 зареєстровано три особи: ОСОБА_2, та сини -ОСОБА_4, 1980 року народження, ОСОБА_5, 1994 року народження (а.с. 13).

Відповідно до акту від 02 лютого 2012 року, затвердженого головою квартального комітету «Київський», відповідач ОСОБА_4, в будинку АДРЕСА_1 не проживає з кінця 2005 року. В будинку не має речей та меблів належних останньому (а.с. 14).

Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_6,ОСОБА_7, за участі яких був складений вищезазначений акт та свідка ОСОБА_8, дали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у акті від 02 лютого 2012 року, такі ж пояснення було і дано свідком ОСОБА_8.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 163 ЖК Української РСР, у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК Української РСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст. 72 ЖК Української РСР, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановленої строки, провадиться в судовому порядку.

Так як відповідач у в будинку АДРЕСА_1 не проживає, не сплачує плату за користування житлом і комунальними послугами, які нараховуються на нього, як на особу яка зареєстрована в даній квартирі, не несе інших витрат по утриманню будинку та не приймає участь у спільному побуті, суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви про визнання відповідача, таким, що втратив право користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1, підлягають до задоволення.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з відповідача, а саме судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212 -217, 224-226 ЦПК України, ст. ст.ст. 71, 72 ЖК Української РСР, суд ,-

Вирішив:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власним житлом шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовільнити.

Визнати ОСОБА_4, таким, що втратив право користування 23/100 частиною будинку АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: