РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня: 2007 року м. Ужгород
Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:
головуючого - Дроботі В.В.,
суддів - Власова C.O., Кемінь М. П.,
при секретарі - Довбака Т.О.,
з участю представників апелянта та позивачки
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою відповідача відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Свалявському районі на рішення Свалявського районного суду від 6 серпня 2007 року.
встановила:
ОСОБА_1 пред'явила до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Свалявському районі позов про виплату одноразової допомоги.
Позивачка зазначала, що 9 листопада 2006 року з її колишнім чоловіком стався нещасний випадок на виробництві у ТОВ "Свалява-Міськбуд", внаслідок якого він помер. На той час на їх утриманні знаходилось двоє неповнолітніх дітей. Шлюб між нею та її чоловіком було розірвано, але не зареєстровано у РАГСі. її прохання виплатити одноразову допомогу дітям у зв'язку із втратою годувальника відповідач залишив без задоволення.
Посилаючись на зазначені обставини позивачка просила стягнути з відповідача зазначену допомогу.
Рішення суду позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати, відмовивши у задоволенні позовних вимог. Вказує на те, що суд неправильно застосував матеріальний закон.
Колегія вважає, що скарга підлягає задоволенню лише в частині звільнення відповідача від сплати державного мита, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. ст. 21, 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги його сім'ї повинен бути не меншим за п'ятирічну заробітну плату потерпілого.
Справа №22ц-1561/07р. Категорія 44
Головуючий у 1 інстанції: Ганчак Л.Ф.
Доповідач: Дроботя В.В.
З акту про нещасний випадок на виробництві від 25 листопада 2006 року, свідоцтв про народження дітей позивачки, постанов про призначення попередніх виплат видно, що ОСОБА_2 до своєї смерті проживав в АДРЕСА_1, тобто з позивачкою та їх двома неповнолітніми дітьми (а.с. 4-15 ).
Враховуючи наведене, суд вірно зобов'язав відповідача виплатити позивачці одноразову допомогу у зв'язку із втратою годувальника дітей позивачки.
Доводи скарги в цій частині до уваги прийняті бути не можуть.
Визначальним фактом у правовідносинах є не шлюб позивачки з ОСОБА_2 (існуючий або розірваний), а наявність сім'ї.
За змістом ст. 3 Сімейного кодексу України діти позивачки, вона та потерпілий ОСОБА_2 складали одну сім'ю на час виникнення спірних правовідносин.
Окрім того, відповідач постановою №297 від 21 грудня 2006 року сам визнав зазначений вище юридичний факт, призначивши інші страхові виплати.
Що стосується стягнення судом з відповідача 8, 50 грн. судового збору, то такий проведено без врахування змін, внесених ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування" №429-IV від 16 січня 2003 року у п.34 ст. 4 Декрету KM України "Про державне мито". Згідно цих змін відповідач звільняється від сплати судового збору по справах, в яких він є стороною.
Керуючись ст. ст. 307, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
рішила :
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Рішення Свалівського районного суду від 6 серпня 2007 року змінити, виключивши з його мотивувальної та резолютивної частини вказівку на стягнення з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Свалявському районі в доход держави судового збору.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення може бути оскаржено до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.