Головуючий у 1 інстанції - Лебеженко В.О.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
06 червня 2007 року справа № 22-а-3058/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
Головуючого судді |
Геращенка І.В. |
|
|
суддів: при секретарі |
Арабей Т.Г., Малашкевича С.А. Літвіновій Л.О. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради |
|
|
на постанову |
Дружківського міського суду Донецької області |
|
|
від |
25 грудня 2007 року |
|
|
у адміністративній справі |
№ НОМЕР_1 р. |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради |
|
|
про |
визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2006 роки, зобов'язання вчинити певні дії, - |
|
В С Т А Н О В И Л А :
В вересні 2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення недоплачених сум на оздоровлення за 2005 та 2006 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати, з урахуванням уточнень позовних вимог.
Постановою Дружківського міського суду Донецької області Донецької області від 25 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 до Дружківського УПСЗН (надалі УПСЗН) про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2006 роки, зобов'язання своєчасно проводити такі сплати згідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, УПСЗН подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме: без урахування розміру цього виду допомоги, встановленого постановою КМУ від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Всі виплати, передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаною постановою КМУ.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку у відповідача як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС), категорія 1, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі правом на щорічну допомогу на оздоровлення як для інвалідів 3 групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: у 2005 році - 350 грн., у 2006 році - 460 грн.
В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено: у березні 2006 року за 2005 рік - 90 грн. 00 коп.; в лютому 2006 року за 2006 рік - 90 грн.
Таким чином, суд першої інстанції вирішив, що позивач щорічно повинен був отримати від відповідача щорічну грошову допомогу у таких розмірах: в 2005 році - 350 грн. х 5 = 1750 грн.00 коп.; в 2006 році - 460 грн. х 5 = 2300 грн.
Судом першої інстанції було встановлено, що фактично за 2005, 2006 роки відповідачем була недоплачена позивачеві щорічна разова допомога на оздоровлення загальною сумою 3570 грн. 00 коп., а саме: в 2005 році - (350 грн. х 5) - 90 грн. 00 коп. = 1660 грн.00 коп.; в 2006 році - (460 грн. х 5) - 90 грн. 00 коп. = 2210 грн.
В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторони, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, а постанова - скасуванню.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_2 від 3ІНФОРМАЦІЯ_1, наявною у матеріалах справи, має 3 групу інвалідності у зв'язку з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується копією довідки МСЕК.
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення особам, віднесеним до інвалідів 3 групи - чотири мінімальні заробітні плати.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення УПСЗН керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 562), якою розмір зазначеної допомоги інвалідам 3 групи встановлений в 90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 всупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретний розмір такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закон України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005 рік, а не постанова № 562.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за 2005 рік суд першої інстанції обґрунтовано визнав неправомірними.
Суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, відносно визнання дій відповідача неправомірними при нарахуванні позивачеві допомоги на оздоровлення в 2006 році, оскільки дія абзацу другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 р. «Про Державний бюджет України на 2006 рік», який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому колегія суддів приходить до висновку, що у зазначеній ситуації, суд першої інстанції вірно застосував конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону та приписів п.п. 1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення щорічної допомоги є обґрунтованим.
Статтею 63 спеціального Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України.
Зазначене доводить, що Управління, як розпорядник коштів Державного бюджету України, є належним відповідачем.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що з відповідача - за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути недоотриману допомогу на оздоровлення за 2005 рік, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати у сумі 1310 грн. (350 грн. х 4 - 90 грн.).
В іншій частині позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 195-196, п. 2 ч. 1 ст. 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради на постанову Дружківського міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року у справі № НОМЕР_1 - задовольнити частково.
Постанову Дружківського міського суду Донецької області від 25 грудня 2007 року у справі № НОМЕР_1 за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманих сум на оздоровлення за 2005, 2006 роки, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії посадових осіб Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо виплати ОСОБА_1суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 рік у розмірах, встановлених постановою КМУ № 562.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради за рахунок Державного бюджету на користь ОСОБА_1недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2005 рік у сумі 1310 грн. 00 коп.
В решті позову ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради - відмовити за безпідставністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: І.В. Геращенко
Судді: Т.Г. Арабей
С.А. Малашкевич