Донецький апеляційний адміністративний суд
У Х В А Л А
Іменем України
« 06 » червня 2008 року справа № 22а-4829/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання Літвіновій Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1- директор ТОВ “Старт”, ОСОБА_2 - за довір.
від відповідача - не з'явились
від третьої особи - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Луганської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо - Восток”
на постанову Ленінського районного суду м. Луганська
від 27.02.2008 року
у справі № НОМЕР_1
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Старт”
до відповідача Луганської міської Ради
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Старт”
про скасування рішення, спонукання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “Старт” звернулось до Ленінського районного суду м. Луганська з адміністративним позовом до Луганської міської ради, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю “Динамо - Восток” про скасування рішення Луганської міської ради від 15.05.2007 року № 18/4 Про передання Товариству з обмеженою відповідальністю “Динамо - Восток” в оренду земельної ділянки під розміщені нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_1, та зобов”язання розглянути заяву про надання в оренду земельних ділянок (з урахуванням уточнень).
Постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 27.02.2008 року року у справі № НОМЕР_1(суддя Бугера О.В.) позовна заява задоволена.
Відповідачем та третьою особою подані апеляційні скарги, в яких вони просять постанову суду скасувати та прийнячти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційних скарг обгрунтовують невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Луганська міська Рада зазначає, що при прийнятті постанови судом першої інстанції порушені норми Земельного Кодексу України, Закону України “Про оренду землі”.
Вказують, що на момент звернення ТОВ «СТАРТ» із заявою про виділення земельної ділянки вже було винесено рішення, згідно до якого було надано згоду ТОВ «Динамо-Восток» на розробку проекту відводу земельної ділянки під нежитлові споруди. Під час розгляду цієї заяви були надані узгодження земельних ділянок, де є підпис директора ТОВ «СТАРТ» ОСОБА_1З моменту подання заяви ТОВ «СТАРТ» пройшло 2 роки, протягом цього часу позивач не цікавився долею заяви. Та це свідчить про те, що позивач не був зацікавлений спірною ділянкою, доки вона не була виділена третій особі у справі. Окрім того, заява позивача була знята з розгляду виконавчого комітету у зв'язку з тим, що позивачем не було надано необхідні документи, відповідно до встановленого переліку. Повідомлення позивача про це було спрямовано на його адресу простою поштою та представниками позивача не надано підтверджень щодо не отримання цих листів.
ТОВ «Динамо - Восток» зазначає, що виділення земельної ділянки було проведено відповідно до норм діючого законодавства, підстав для проведення конкурсу не було, ТОВ «СТАРТ» звернулось до виконкому лише зі спливом тривалого строку після звернення ТОВ «Динамо-Восток». На момент звернення ТОВ «СТАРТ» вже було надано дозвіл на розробку проекту ТОВ «Динамо-Восток». Протягом 2 років позивач не цікавився заявою. Окрім того, зазначив, що взагалі не існували підстави для проведення конкурсу, у зв'язку з тим. що не дотримано умови щодо яких проводиться конкурс.
Вважає, що відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про виділення в оренду земельної ділянки, ТОВ «Динамо-Восток» дотримано всі вимоги діючого законодавства щодо проходження документів на оренду ділянки, тому у позові необхідно відмовити за необґрунтованістю.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів встановила.
Луганській обласній раді ФСТ «Динамо» було надано землю у постійне користування під розміщення спортивних споруд та готелю по АДРЕСА_2, відповідно до рішення виконкому Луганської міської ради від 19.08.1992 року за №285/2, видано державний акт на землю.
22.03.2005 року ТОВ «Динамо-Восток» звернулось із заявою до Луганського міського голови ОСОБА_3про надання в оренду земельної ділянки площею 0,2445 га під нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1, заяву було зареєстровано 22.03.2005 року.
Рішенням №36/156 від 27.09.2005 року, що прийнято на 36 сесії Луганської міської ради четвертого скликання, було припинено право постійного користування частиною площею 0.2445 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, в зв'язку з добровільною відмовою. Одночасно цим же рішенням було надано згоду ТОВ «Динамо-Восток» на розробку проекту відведення земельної ділянки.
Луганським комунальним землевпорядним підприємством було підготовлено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Динамо-Восток».
12 грудня 2005 року директором ТОВ «СТАРТ» ОСОБА_1було подано заяву на ім'я Луганського міського голови ОСОБА_3про надання в оренду земельних ділянок площею 0,1031 га під розміщену будівлю, 0,0502 га під благоустрій території та 0,0032 га -0,0083 га під розміщення стоянки тимчасового перебування автотранспорту / без права виконання будівельних робіт/ за адресою АДРЕСА_2. Дана заява зареєстрована 12.12.2005 року.
15.05.2007 року рішенням №18/4 18 сесії Луганської міської ради 5 скликання було затверджено проект відведення земельної ділянки ТОВ «Динамо-Восток» площею 0,2445 га під розміщені нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1. Передано ТОВ «Динамо-Восток» земельну ділянку зазначеної площі в оренду на 49 років, в межах визначених проектом.
Відповідно до листа від 26.06.2007 року №2606 за підписом директора ТОВ «Динамо-Восток» ОСОБА_4, в якому вказано позивачу у справі провести демонтаж кіоску, що знаходиться на земельній ділянці, у зв'язку з тим. що ця ділянка рішенням сесії Луганської міської ради передана в оренду ТОВ «Динамо-Восток», позивачу стало відомо про прийняте рішення.
Позивач звернувся до постійної комісії Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища із заявою, в який зазначив про наявну заяву ТОВ «СТАРТ», яка не була розглянута. Відповідно до протоколу №30 від 27.06.2007 року засідання комісії, було розглянуто звернення та рекомендовано Управлінню нерухомим майном призупинити укладання договору з ТОВ «Динамо-Восток», а також рекомендовано ТОВ «СТАРТ» звернутись до суду.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права, а саме, Земельного Кодексу України та Лісового Кодексу України.
Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до пункту “а” ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальної громади.
Аналогічне право закріплено у пункті 34 частини 1 ст. 26 та у статті 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”.
Відповідно до ст. 116 та 125 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності або права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Тобто, відповідач у спірних правовідносинах - Луганська міська рада, є суб¢єктом владних повноважень, на якого Конституцією та законами України покладені обов¢язки щодо передання у власність, надання в постійне користування та оренду, продажу, викупу земельних ділянок державної або комунальної власності, припинення права користування та права власності на ці земельні ділянки, а також узгодження місць розташування об'єктів на земельних ділянках.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає, що рішення, яке оспорювалось, прийняте Луганською міською Радою не у спосіб, передбачений законодавством та з перевищенням компетенції, наданій їй чинним законодавством України, виходячи з наступного.
На підставі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання чи оспорювання, ст. 16 названого кодексу визначені способи захисту цивільних прав судом.
Відповідно до розділу 3 ЦК України, яким встановлені об'єкти цивільних прав, згідно ст. 179 та 181 ЦК України земельні ділянки відносяться до нерухомих речей, відносно яких можуть виникати цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 21 ЦК України, визначено, що правовий акт індивідуальної дії, виданий зокрема, органом місцевого самоврядування, визнається незаконним та скасовується судом, при наявності його невідповідності актам цивільного законодавства і порушення цивільних прав та інтересів. Таким чином, обов'язковою умовою визнання акту незаконним є порушення цивільних прав особи, яка є позивачем у справі.
На підставі ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів місцевого самоврядування визнаються незаконними у судовому порядку з мотивів невідповідності Конституції України і законам України. Таким чином, умовою визнання акту органу місцевого самоврядування у судовому порядку незаконним є порушення Конституції України чи законів України.
Викладеним підтверджується, що у судовому порядку підлягають захисту порушені права особи на землю у випадку видання органом місцевого самоврядування акту, яким порушуються ці права. Рішенням №36/156 від 27.09.2005 року, що прийнято на 36 сесії Луганської міської ради четвертого скликання, було припинено право постійного користування Луганською обласною радою ФСТ «Динамо» частиною площею 0,2445 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, в зв'язку з добровільною відмовою. Одночасно цим же рішенням Луганською міською радою було розглянуто звернення ТОВ «Динамо-Восток» щодо виділення в оренду земельної ділянки.
На момент звернення ТОВ «Динамо-Восток» до Луганського міського голови 22.03.2005 року із заявою про надання земельної ділянки в оренду, зазначена земельна ділянка перебувала у постійному користуванні у Луганської обласної ради ФСТ «Динамо», відповідно до рішення виконкому Луганської міської ради від 19.08.1992 року за №285/2.
Тобто, протягом часу з 22.03.2005 року по 27.09.2005 року заява 3-ї особи у справі знаходилась у відповідача, не зважаючи на відсутність повноважень у останнього щодо розпорядження цією земельною ділянкою.
Позивачем, у свою чергу, після припинення права постійного користування частини земельної ділянки у Луганської обласної ради ФСТ «Динамо», прийняття відповідного рішення було подано заяву про надання в оренду земельної ділянки, а саме 12.12.2005 року.
Вищевказане рішення було прийнято на підставі клопотання Луганської обласної організації ФСТ «Динамо України» в зв'язку з добровільною відмовою, а щодо надання дозволу на розробку проекту на підставі: комплексного висновку Управління архітектури та містобудування Луганської міської ради від 25.04.2005 року №01-14/1141, згідно до якого підтверджено, що розміщення нежитлових будівель за адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 0,2445 га відповідає генеральному плану м. Луганська, іншій містобудівній документації, державним стандартам, іншим діючим нормам і правилам, про передачу в оренду земельної ділянки надійшла одна заява, інших заяв чи клопотань стосовно цієї земельної ділянки або будь - якої її частини не надходило, на зазначену земельну ділянку обмежень не надходило. Дана земельна ділянка знаходиться поза межами червоних ліній АДРЕСА_1. До складу зазначеної ділянки тротуар не входить.
Таким чином, рішення приймалось на підставі наданої 3-ю особою заяви, плану земельної ділянки та відповідно до положень Закону України "Про оренду землі", Земельного кодексу України.
Відповідно до акту попереднього узгодження меж земельної ділянки, площею 0,24445 га що складений 01.11.2005 року, який є складовою частиною розробленого проекту відведення земельної ділянки, було узгоджено межі суміжних землекористувачів.
З копій планів земельних ділянок, вбачається, що фактично позивач та 3-я особа у справі претендують на різні земельні ділянки, але частина ділянки, яку просить виділити в оренду позивач під благоустрій накладається на частину земельної ділянки, щодо якої прийнято рішення. Слід зазначити, що фактично розмір земельної ділянки яка накладається, не було встановлено ні позивачем, ні відповідачем, ні 3-ю особою у справі.
Відповідно до ст. 79 Земельного кодексу земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Стаття 80 Земельного кодексу визначає перелік суб'єктів права власності на землю, в тому числі - територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування. - на землі комунальної власності.
Відповідно до ст. 83 Земельного кодексу землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: передачі їм земель державної власності: примусового відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; прийняття спадщини; придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; виникнення інших підстав, передбачених законом.
Відповідно до прийнятого рішення №36/156 від 27.09.2005 року, що прийнято на 36 сесії Луганської міської ради четвертого скликання, було припинено право постійного користування частиною площею 0.2445 га земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, в , зв'язку з добровільною відмовою. Тобто з цього моменту земля перейшла до територіальної громади та управління зазначеною земельною ділянкою повинно здійснюватись міською радою.
Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу визначено, що право оренди це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 116 Земельного кодексу визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Таким чином, чинним законодавством не передбачена відмова від земельної ділянки під умовою на користь третьої особи.
Стаття 124 Земельного Кодексу України визначає, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній, або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 123 Земельного Кодексу України встановлює порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам. Відмову органів місцевого самоврядування або органів виконавчої влади у наданні земельної ділянки в користування або залишення клопотання без розгляду в установлений строк може бути оскаржено в судовому порядку. Рішення про відмову у наданні земельної ділянки в користування має містити мотивовані пояснення з посиланням на відповідні положення нормативно-правових актів, затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про оренду землі» у разі надходження двох або більше заявок на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває в державній або колективній власності, відповідні органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування проводять аукціон або конкурс щодо набуття права оренди земельної ділянки, якщо законом не встановлено інший порядок. Порядок проведення конкурсу чи аукціону та набуття права оренди земельної ділянки на конкурентних засадах визначається законом.
В даному випадку позивач взагалі був позбавлений права оскаржити клопотання про залишення його заяви без розгляду, оскільки про існування таких відповідей з виконкому стало відомо лише під час розгляду справи.
Відсутність належної перевірки з боку відповідача щодо наявності заяв на надання земельної ділянки в оренду привело до того, що фактично на сесії Ради заява позивача не розглядалась та не враховувалась при прийнятті рішення, а після прийняття оскаржуваного рішення, було з'ясовано, що інтереси позивача та 3-ї особи у справі щодо отримання права на землю частково співпадають.
Відповідно до п. 34, ч. 1 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання щодо регулювання земельних відносин.
Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України одним з принципів земельного законодавства є забезпечення гарантій прав на землю.
Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу України громадяни мають право набувати право користування земельними ділянками із земель комунальної власності за рішенням органу місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 19 Закону України “Про звернення громадян” органи місцевого самоврядування, посадові особи повинні всебічно, повно, об'єктивно та вчасно перевіряти заяви.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що заява позивача фактично не була врахована і належним чином не перевірена, в результаті чого Рада прийняла рішення без урахування заявленого позивачем клопотання щодо оренди земельної ділянки.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України “Про місцеве самоврядування”, ст.2, ст. 9, п.1 ч. 1 ст. 157, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційні скарги Луганської міської Ради та Товариства з обмеженою відповідальністю “Динамо - Восток” на постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 27.02.2008 року у справі № НОМЕР_1- залишити без задоволення.
Постанову Ленінського районного суду м. Луганська від 27.02.2008 року у справі № НОМЕР_1за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Старт” до Луганської міської Ради, третя особа Товариство з обмеженою відповаідальністю “Динамо - Восток” про скасування рішення та спонукання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного провадження вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
У судовому засіданні 06.06.2008 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст виготовлений 11.06.2008р.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
С.А.Малашкевич
з оригіналом згідно
головуючий суддя І.В.Геращенко