Справа № 2-324
2008 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2008 року Рівненський районний суд Рівненської області в особі:
судді Красовського О.
при секретарі Бартош О.
з участю представників сторін - Хілінської Т., Тютюна Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ „Інвестжитлобуд” про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку, -
в с т а н о в и в :
Позивач просить суд постановити рішення про стягнення з відповідача належних сум при звільненні. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що працював у відповідача. При звільненні з роботи йому не були виплачені всі належні суми. Просить задоволити позов.
Представник позивача підтримала позов і пояснила, що її довіритель просить стягнути з відповідача заробітну плату та компенсацію за невикористану відпустку. Вона не може представити суду жодної довідки про розмір заборгованих сум.
Представник відповідача позов визнав. Пояснив, що позивач дійсно не перебував у відпустках. Також підприємство має заборгованість із заробітної плати. Проте не може представити суду довідку про розмір заборгованості, оскільки бухгалтерські документи вилучені, і перебувають в правоохоронних органах.
Заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити за його недоведеністю.
Як встановлено в судовому засіданні, позивач працював у відповідача. Підприємство має заборгованість перед позивачем із виплати заробітної плати, інших виплат. Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.
Суду не були надані довідки про розміри заборгованих сум.
Відмовляючи в позові за недоведеністю позовних вимог, суд виходив з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Диспозитивність - це надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Диспозитивність діє в усіх стадіях процесу. Зміст принципу диспозитивності розкривають через такі положення:
· хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це;
· особа, якій належить право, може від нього відмовитися;
· нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі;
· суд не повинен виходити за межі вимоги сторін, за винятками, встановленими законом;
· сторона може розпорядитися об'єктом процесу.
Відповідно до положень статті 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Змагальність - один із найбільш важливих конституційних принципів сучасного судочинства. Він створює умови для всебічного та повного дослідження обставин справи і ухвалення судом обґрунтованого та законного рішення. На підставі принципу змагальності сторони та інші особи, які беруть участь у справі, з метою ухвалення рішення на свою користь зобов'язані повідомити суду істотні для справи обставини, надати суду докази, які підтверджують або спростовують ці факти, а також вчиняти процесуальні дії, спрямовані на те, щоб переконати суд у необхідності ухвалення бажаного для них рішення.
У цивільному судочинстві змагальність виявляється в тому, що:
· дії суду залежать від вимог позивача та заперечень відповідача;
· суд вирішує справу у межах заявлених вимог та на підставі наданих йому доказів;
· особи, які беруть участь у справі, займають активне становище щодо інших учасників процесу та суду;
· сторони самостійно визначають, які саме докази подавати суду, а які притримати;
· особи, які беруть участь у справі, можуть брати участь у справі особисто або через представників;
· кожна особа зобов'язана довести факти, на які вона посилається;
· у разі невиконання процесуальних обов'язків або нездійснення процесуальних прав для особи настають небажані для неї правові наслідки.
Основний зміст принципу змагальності наведено у ч. 3 ст. 10 ЦПК України: кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У цій нормі сформульоване правило: "Хто стверджує, той і доводить".
На клопотання сторони суд сприяв здійсненню їхніх прав, зокрема: судом робилися запити з метою з'ясування, де саме перебувають вилучені у підприємства бухгалтерські документи. Суд намагався отримати відомості, про які просили сторони.
Проте сторони не займали активної позиції щодо представлення суду доказів, фактично поклавши обов'язок на суд доводити чи спростовувати заявлені в судовому засіданні факти.
Суду був наданий штатний розпис підприємства. Проте суд позбавлений можливості провести розрахунок заборгованої заробітної плати, оскільки на її розмір можуть впливати чинники: відсутність на роботі у зв'язку з тимчасовою непрацездатність, перебування у відрядженні, інше.
Суд також не може застосувати положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.2005 року № 100 „Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати” для визначення розміру компенсації за невикористані щорічні основні відпустки, оскільки для такого обчислення слід врахувати численні вимоги, зазначені в цій постанові.
Зважаючи, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, а сторони не подали суду належних і допустимих доказів, тому суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову через його недоведеність.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -
в и р і ш и в :
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТзОВ „Інвестжитлобуд” про стягнення заборгованості по заробітній платі, стягнення компенсації за невикористану щорічну відпустку - відмовити за недоведеністю позовних вимог.
Рішення набирає законної сили через 10 днів з дня проголошення, якщо його не буде оскаржено в апеляційному порядку, визначеному ЦПК України.
СУДДЯ: О.КРАСОВСЬКИЙ