ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Цуркана М.І.
судді-доповідача Гуріна М.І.
суддів Загороднього А.Ф.
Заїки М.М.
Кобилянського М.Г.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2004 року та на ухвалу апеляційного суду Київської області від 11.05.2004 року у справі № 2-322/04 за скаргою ОСОБА_1 на рішення начальника управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі про відмову в перерахуванні призначеної пенсії, -
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірними дії начальника управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі щодо відмови в перерахунку призначеної пенсії.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2004 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 11.05.2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення є разовими виплатами і при обчисленні пенсії не враховуються.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, заявник подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11.05.2004 року, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи свої вимоги тим, що судами неправильно застосовані норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що скаржник в період перебування на державній службі отримував матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення.
Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оплату праці” заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Додаткова заробітна плата включає в себе доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій. До інших заохочувальних та компенсаційних виплат належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Стаття 33 Закону України “Про державну службу” визначає структуру заробітної плати державного службовця, яка складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Матеріальні допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення не входять в структуру заробітної плати державного службовця, а є разовими виплатами, а тому не враховуються при обчисленні пенсії.
Судова колегія прийшла до висновку, що підстави для скасування рішень та призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні, а тому відхиляє касаційну скаргу і залишає судові рішення без змін при попередньому розгляді справи.
Керуючись ст. ст. 212, 215, 220, 220¹, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.02.2004 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11.05.2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
|
Головуючий |
(підпис) |
М.І. Цуркан |
|
|
|
|
|
Судді |
(підпис) |
А.Ф. Загородній |
|
|
|
|
|
|
(підпис) |
М.М. Заїка |
|
|
|
|
|
|
(підпис) |
М.І. Гурін |
|
|
|
|
|
|
(підпис) |
М.Г. Кобилянський |
З оригіналом згідно
Суддя М.І. Гурін