ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 вересня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді Цуркана М.І.
суддів: Гуріна М.І., Кобилянського М.Г., Гаманко О.І., Горбатюка О.І.,
розглянувши у попередньому розгляді касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 січня 2004 року по справі за його скаргою на дії та рішення Чернігівського обласного військового комісаріату,-
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2003 року ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до суду, в якій просив визнати дії Чернігівського обласного військового комісаріату неправомірними стосовно заниження розміру пенсії при нарахуванні та зовов'язати збільшити пенсію з урахуванням премії станом на день звільнення з військової служби.
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2003 року позов задоволено.
Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 28 січня 2004 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове рішення , яким в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду України, який направив її разом зі справою до Вищого адміністративного суду України.
В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції , оскільки, на його думку, суд апеляційної інстанцій неправильно застосував норми матеріального права, а саме : Закон України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ».
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши доводи касаційної скарги , колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходив дійсну військову службу в збройних України та звільнений в запас у 2002 році за станом здоров'я.
Відповідно до статті 10 Закону України “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, який визначає умови та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців Збройних сил України, пенсійне забезпечення військовослужбовців, які мають право на пенсію здійснюється відповідними відомствами в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України №452 від 06 квітня 1998 року «Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців», якою затверджені додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, що виплачуються щомісячно, премія не відноситься до додаткових видів грошового забезпечення.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про те, що премія в розмірі 33%, яку отримував позивач під час проходження військової служби не є постійним додатковим видом грошового забезпечення, її виплата не пов'язана з кваліфікацією та умовами служби, а врахування її розміру при призначенні пенсії не передбачено чинним законодавством.
За таких обставин, коли суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 224, 230 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 28 січня 2004 року - без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: Цуркан М.І.
Судді: Гурін М.І.
Кобилянський М.Г.
Гаманко О.І.
Горбатюк О.І.