Справа №22-к-525/07
Головуючий в суді апеляційної інстанції - Найдьонова О. В.
Доповідач в касаційній інстанції - Матвєєва О.А.
УXВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Матвєєвої О.А.
суддів Горелкіної Н.А.
Слободянюк С.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя та на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ВАТ «Водоавтоматика» про визнання звільнення незаконним, змінення формулювання, стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому посилався на те, що з 17 червня 2003 року по 6 листопада 2003 року він перебував з відповідачем у трудових відносинах. 6 листопада 2003 року був звільнений з підприємства на підставі ст. 40 п.п. 2, 3, 4 КЗоТ України. Вважає звільнення незаконним, оскільки 23 жовтня 2003 року автокран, на якому він працював перевернувся і він був травмований. Голова правління ВАТ «Водоавтоматика» ОСОБА_1 примусив його ремонтувати автокран за свій рахунок, але він за станом свого здоров»я працювати не міг.
23 жовтня 2003 року позивач подав ОСОБА_1 заяву про звільнення за власним бажанням і по 5 листопада 2003 року знаходився на лікарняному. 6 листопада 2003 року прийшов на роботу і звернувся до ОСОБА_1 з проханням скласти акт про нещасний випадок, але останній заявив, що він звільнений з роботи.
15 листопада 2003 року отримав поштою трудову книжку і дізнався, що він звільнений за п. п. 2,3,4 ст. 40 КЗоТ України. Копія приказу йому була видана 24 грудня 2003 року. Вважає приказ незаконним, оскільки дисципліну не порушував, стягнення на нього не накладалося. Таке формулювання його звільнення перешкоджає його подальшому працевлаштуванню. Просив змінити формулювання його звільнення з 6 листопада 2003 року за власним бажанням, а також заборгованість по зарплаті 315 грн. 40 коп., допомогу за лікарняним листом - 117 грн. 12 коп., компенсацію за невикористану відпустку - 88, 80 грн., середній заробіток 13 грн. 04 коп. і у відшкодування моральної шкоди - 3000 грн.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2004 року, позов задоволений частково.
Звільнення ОСОБА_2 за п.п.п. 2,3,4 ст. 40 КЗоТ України визнано незаконним. ВАТ «Водоавтоматика» зобов»язано змінити формулювання звільнення, вказати у наказі № 30 та в трудовій книжці підставу звільнення - звільнений на підставі ч. 1 ст. 38 КЗоТ за власним бажанням, стягнути заборгованість по зарплаті у сумі 315, 40 грн, допомогу по тимчасовій втраті працездатності у сумі 117, 12 грн., компенсацію за невикористану відпустку у сумі 88, 80 грн., середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі - 1877,76 грн., у відшкодування моральної шкоди - 1300 грн., а всього 3699,08 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2004 року, у зв»язку з порушенням судом норм матеріального права, а справу направити на новий судовий розгляд.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України та Закону України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу V ЦПК України, Апеляційний суд м. Києва, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 17 серпня 2004 року -залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.