Справа № 22-к-1490/2007

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 вересня 2007 року    Апеляційний суд м. Києва в складі суддів судової палати в цивільних справах

Головуючого: Дербенцевої Т.П.

суддів: Вербової І.М. Слободянюк С.В.

розглянув у попередньому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку на прийняття спадщини та визнанні права на спадщину, за

касаційною   скаргою  ОСОБА_1,   на  рішення  Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2005 року . Апеляційний суд ,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про встановлення факту прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнання за ним права на спадщину за законом. Його брат ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом про продовження строку для прийняття спадщини після померлого батька та про визнання за ним права на спадщину за законом. Просили визнати за ними право на спадщину по закону на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17 грудня 2004 року позовні вимоги позивачів задоволено.

Встановлено факт прийняття ОСОБА_2 спадщини після смерті ОСОБА_3.

Продовжено строк для прийняття спадщини ОСОБА_3.

Визнано за ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право на спадщину на 1/6 частину квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_4 за кожним.

Не погоджуючись з рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17 грудня 2004 року, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2005 року рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17 грудня 2004 року залишена без змін.

ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та

процесуального    права,    невідповідність    висновків    суду    обставинам    справи    та недоведеність обставин, що мають, значення для справи, які суд вважав встановленими.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст.335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338-341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України та Закону України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу V ЦПК України, Апеляційний суд м. Києва

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 17 грудня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 13 травня 2005 року в справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку на прийняття спадщини та визнанні права на спадщину залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.