Справа№22-к-193/07
Головуючий в суді апеляційної інстанції - Курило В.П.
Доповідач в касаційній інстанції - Матвєєва О. А.
УXВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
5 вересня 2007 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого Матвєєвої О.А.
суддів Горелкіної Н.А.
Слободянюк С.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Єнакіївського міського суду від 24 травня 2004 року та на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Єнакіївський металургійний завод», Єнакіївського міського відділу Пенсійного Фонду України про внесення змін в трудову книжку і стягнення недоплаченої пенсії, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом про встановлення факту виконання робіт за списком № 1 і стягнення недоплаченої пенсії, посилаючись на те, що з 1 листопада 1967 року по 1 грудня 1974 року він працював слюсарем-водопровідником системи випарювальної системи доменного цеху.
З 1 листопада 1967 року по 1 грудня 1974 року він працював слюсарем-водопровідником 7 розряду, а з 1 грудня 1974 року по 1 квітня 1998 року - слюсарем системи випарювального охолодження доменних печей. В його трудовій книжці є про це відповідні записи. Але він вважає, що хоча назва його спеціальності змінилася, фактично він виконував одну і ту ж роботу.
Наказом № 40 від 31 березня 1998 року він був звільнений з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв»язку із скороченням штату.
З 1 січня 1992 року він отримував пільгову пенсію за списком № 1 до 1 березня 1999 року. Після цієї дати на підставі нових висновків заводу про характер його праці відділ пенсійного фонду перерахував пенсію, зменшив її розмір і став вважати, що його професія давала право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2, а не 1.
Він просив встановити факт його роботи на посаді за списком № 1, зобов»язавши завод видати про це відповідний наказ і зробити в його трудовій книжці відповідний запис.
Рішенням Єнакіївського міського суду від 27 грудня 2002 року встановлено, що ОСОБА_1 з 23 травня 1962 року по 1 квітня 1998 року працював водопровідником доменної печі доменного цеху ВАТ «Єнакіївський металургійний завод» ,з якого на користь позивача стягнуто 1389, 72 грн. і державне мито у розмірі 51 грн.
Ухвалою судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 25 березня 2003 року рішення суду скасовано і справа повернута на новий судовий розгляд.
У жовтні 2003 року ОСОБА_1 уточнив свої вимоги і просив зобов»язати підприємство внести зміни у його трудову книжку, вказавши його посаду «черговий слюсар-водопровідник випарювальної системи», «слюсар -водопровідник випарювального охолодження доменних печей» і «слюсар системи випарювального охолодження доменних печей» на професію «водопровідника доменних печей».
Рішенням Єнакіївського міського суду від 24 травня 2004 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2004 року, в задоволенні вимог ОСОБА_1 -відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Єнакіївського міського суду від 24 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2004 року, у зв»язку з порушенням судами вимог матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України та Закону України "Про внесення змін до закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" від 22 лютого 2007 року № 697 та глави 2 розділу V ЦПК України, Апеляційний суд м. Києва
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити, а рішення Єнакіївського міського суду від 24 травня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 9 серпня 2004 року - залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.