Справа №1309/2-759/11 Головуючий у 1-й інстанції -Ригіна Л.М.
Провадження № 22-ц/1390/2330/12 Доповідач в 2-й інстанції -Савуляк Р.В
Категорія 5
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 березня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: судді Савуляка Р.В.
суддів: Богонюка М.Я., Приколоти Т.І.
при секретарі: Кубішин І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2. ОСОБА_6, ОСОБА_4. ОСОБА_5 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Обласне комунальне підприємство БТІ та ЕО, Відділ приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації про усунення перешкод, визнання нечинним свідоцтва про право власності на квартиру, демонтажу самочинного будівництва, визнання частково недійсними розпоряджень Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради,-
В С Т А Н О В И Л А:
Оскаржуваною ухвалою судді Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у зазначеній справі в частині визнання розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 25 квітня 2006 року №480 «Про оформлення права власності на квартиру АДРЕСА_1»на ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, частково нечинним, та визнання недійсним рішення виконкому Залізничної районної адміністрації м. Львова від 10 травня 1994 року №139, яким дозволено відповідачам експлуатацію самочинного будівництв, в тому числі другого поверху в будинку на АДРЕСА_1
Ухвалу суду оскаржили ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4
В апеляційній скарзі посилаються на те, що ними оспорюється право власності відповідачів на квартиру по АДРЕСА_1 а саме: усунення перешкод, визнання нечинним свідоцтва про право власності на квартиру, демонтаж самочинного будівництва та підстави її набуття -розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 25.04.2006 року №480 та рішення виконкому Залізничної районної ради м. Львова від 10.05.1994 року №139.
Відтак даний спір відноситься до майнових, які вирішуються за правилами цивільного судочинства.
Просили ухвалу судді Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, та вимог заявлених в суді першої інстанції колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.4 п.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права які призвели до неправильного вирішення питання.
Встановлено, що ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2. ОСОБА_6, ОСОБА_4. ОСОБА_5 до Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи - Обласне комунальне підприємство БТІ та ЕО, Відділ приватизації державного житлового фонду Залізничної районної адміністрації про усунення перешкод, визнання нечинним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 демонтажу самочинного будівництва, визнання частково недійсними розпоряджень Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради в частині вимог щодо визнання розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 25 квітня 2006 року №480, та визнання недійсним рішення виконкому Залізничної районної адміністрації м. Львова від 10 травня 1994 року №139.
ОСОБА_5, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його внаслідок порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Як передбачено п.1 ст.15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з п.1 ч.2 т. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб»єкт владних повноважень»означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб»єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст.3 КАС України).
Критеріями розмежування справи цивільного судочинства від справи адміністративного судочинства є одночасно: суб»єктивний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин.
Із матеріалів справи убачається, що позивачі поряд із вимогами про усунення перешкод, визнання не чинним свідоцтва про право власності на квартиру по вул.. Кричевського, 2/27, у м. Львові, демонтажу самочинного будівництва оскаржують розпорядження Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради від 25 квітня 2006 року № 480 та рішення виконкому Залізничної районної адміністрації м. Львова від 10 травня 1994 року №139.
Незважаючи на те, що відповідачем у даній справі є суб»єкт владних повноважень, а саме - Залізнична районна адміністрація Львівської міської ради рішення якої оскаржуються, наведений спір не є публічно-правовим, оскільки виникає із цивільних правовідносин і згідно з підставами та предметом позову стосується оскарження рішення цього органу у зв»язку із захистом права власності.
При цьому між сторонами відсутня така ознака публічно-правового спору як підпорядкування одного учасника відносин іншому.
За таких обставин, суд дійшов помилкового висновку про те, що зазначена вище частина позовних вимог даного спору має розглядатися за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що прийнята з порушенням вимог процесуального закону ухвала суду першої інстанції, як така, що перешкоджає подальшому провадженню у справі згідно положень ст.311 ЦПК України залишатись в законній силі не може й підлягає скасуванню із направленням справи для продовження її розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження.
Керуючись ч. 2 п.4 ст. 307, п.3 ч.1 ст.312, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задовольнити.
Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 07 жовтня 2011 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції зі стадії відкриття провадження.
Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення, оскарженню не підлягає.
Головуючий : Савуляк Р.В.
Судді: Богонюк М.Я.
Приколота Т.І.