АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11/2390/212/12Головуючий по 1 інстанції

Категорія : ч.2 ст.307, 71 КК України Корман О.В.

Доповідач в апеляційній інстанції

Літвінцев В. М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2012 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЛітвінцева В.М.

суддівЄвтушенка В.І., Ятченка М.О.

з участю прокурораЛєнкової Н.Д.

засудженого ОСОБА_9

та його захисників:

адвоката та ОСОБА_7

матері засудженого ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в порядку апеляції кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_9 та його захисників: адвоката ОСОБА_10 та матері засудженого - ОСОБА_8 на вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2011 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, , проживаючого в АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, востаннє:

- 22 лютого 2008 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області за ч.1 ст.186, ст.71 КК України до 3-х років 1 місяця позбавлення волі і звільненого від відбування покарання у вигляді позбавлення волі 29 липня 2009 року згідно постанови Полтавського районного суду Полтавської області від 21 липня 2009 року умовно-достроково на 1 рік 1 день, -

визнано винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, і йому призначено покарання у вигляді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, ОСОБА_9 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 лютого 2008 року у виді 1 року 1 дня позбавлення волі, приєднавши з нього 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна, і остаточно визначено до відбуття ОСОБА_9 - 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна; з початком строку з 14.06.2010 року (з моменту його затримання).

Запобіжний захід ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - взяття під варту.

Вирішена доля речових доказів і судових витрат у справі. В процесі судового розгляду справи на адресу керівництва УМВС України в Черкаській області винесено дві «окремих постанови» для реагування на невиконання судових рішень щодо забезпечення доставки в суд свідків, чим Уманський міськрайонний суд був поставлений в скрутне становище і припустився тягонини при розгляді справи по її суті, яка з цих причин перебувала в провадженні суду майже 1,5 роки. «Окремі постанови» в апеляційному порядку ніким не оскаржуються (постанова - т.2 а.с.23-24; 57-58).

Згідно до вироку, 04 червня 2010 року близько 22 год. 40 хв., під час проведення працівниками міліції оперативної закупки, ОСОБА_9, знаходячись в лісопосадці поблизу с. Краснопілка, Уманського району, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного збуту наркотичної речовини, незаконно збув за 200 грн. ОСОБА_11 наркотичний засіб об'ємом 1,8 см.куб., який згідно висновку хімічної експертизи №2/809 від 30.06.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого забороно - ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,0756 грама.

Він же, 13 червня 2010 року близько 12 год. 05 хв. під час проведення працівниками міліції оперативної закупки, знаходячись на автобусній зупинці в с. Старі Бабани Уманського району, діючи умисно та цілеспрямовано, з метою незаконного збуту наркотичної речовини, повторно, незаконно збув за 140 грн. ОСОБА_12 наркотичний засіб об'ємом 2,0 см3, який згідно висновку хімічної експертизи №2/853 від 30.06.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого забороно - ацетильований опій, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,076 грама.

Він же, 13 червня 2010 року в с. Пугачівка, Уманського району, рухаючись по автодорозі «Умань - Старі Бабани», діючи умисно та цілеспрямовано, повторно, незаконно переносив при собі особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - ацетильований опій, який в подальшому планував збути. Близько 12 год. 50 хв.., він був зупинений працівниками міліції за підозрою у вчиненні злочину. Під час проведення особистого огляду ОСОБА_9, а саме в його шкіряній сумці було виявлено - одноразовий медичний шприц ємкістю 5 мл., в якому знаходився наркотичний засіб об'ємом 3 см куб., який згідно висновку хімічної експертизи №2/916 від 30.06.2010 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - ацетильований опій, раса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,108 грама, який ОСОБА_9 незаконно придбав та зберігав з метою збуту (вирок друк. текст, - т.2 а.с.169-178).

В аналогічних за змістом апеляціях захисники засудженого ОСОБА_9 - ОСОБА_10 та ОСОБА_8, категорично не погоджуються із засудженням їх підзахисного за ч.2 ст.307 КК України, стверджуючи, що висновки суду про доведеність його вини у вчиненні інкримінованого йому злочині ґрунтуються тільки на припущеннях, а не на достовірних доказах; зокрема на неправильно проведених правоохоронцями за участі осіб, які дали згоду на співробітництво з ними, оперативних закупках наркотика у ОСОБА_9 і зібраних у такий спосіб даних; на їхні твердження у справі відсутні прямі докази винуватості ОСОБА_9, а тому просять вирок суду скасувати та виправдати останнього, хоча як на підставу цього посилаються чомусь на ст.368 КПК України. Це стосується як епізода оперативної закупки проведеної у ОСОБА_11, так і епізоду оперативної закупки за участі ОСОБА_12 (т.2 а.с.182-184; 191-193).

Апеляція прокурора від 06.12.2011 року (т.2 а.с.180-181) про збільшення покарання винному, ним же була і відкликана (вх. № 2737/12-вх. від 06.03.12 року) і колегія суддів цей відклик приймає.

В апеляції засуджений ОСОБА_9, не визнаючи своєї вини у інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, вважаючи вирок незаконним та несправедливим через неповноту та однобічність досудового та судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом кримінального закону, істотне порушення кримінально-процесуального закону, ставить питання про скасування вироку суду та направлення кримінальної справи на додаткове розслідування прокурору Уманського району Черкаської області (т.2 а.с.188).

Натомість, в письмових запереченнях на апеляцію прокурора засуджений ОСОБА_9 вважає, що її треба залишити без розгляду, тому що вимоги ст.ст.50,65, 67 КК України судом були виконані в повному обсягу, призначене йому судом покарання є правильним, достатнім для його виправлення, а вимоги прокурора з цього приводу є безпідставними та належним чином не аргументованими. Зазначає, що судом було всебічно та повно встановлені та вивчені всі епізоди його злочинної діяльності, кількість яких перерахована у вироку. Тобто веде мову вже про доведеність своєї вини в інкримінованому злочині, передбаченому ч.2 ст.307 КК України, та правильності призначеного судом покарання (т.2 а.с.196-197).

Вперше призначений на 06.03.2012 року розгляд справи не відбувся і по заявах захисників двічі переносився, останній раз на 08 травня 2012 року, який в цей же день і відбувся за участі всіх заінтересованих осіб, в тому числі самого засудженого ОСОБА_9

Судове слідство у відсутність будь-якої необхідності чи клопотань учасників процесу судом не призначалося і не провадилося; протокол судового засідання не вівся.

Заслухавши суддю-доповідача, засудженого ОСОБА_9 із представниками його захисту, які підтримали апеляцію і за відсутністю, на їхню думку, доказів причетності засудженого до збуту наркотичних засобів наполягали на скасуванні вироку про засудження ОСОБА_9 за ч.2 ст.307, ст.71 КК України з поверненням справи на дослідування; прокурора про правильність засудження ОСОБА_9 і залишення вироку відносно нього без будь-яких змін; перевіривши відповідно до вимог ст.365 КПК України матеріали даної 2-х томної справи і обговоривши всі доводи апеляцій сторони захисту, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи із встановлення нею слідуючого.

ОСОБА_9 підставно засуджений за незаконні дії з наркотиками - придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів з метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинені повторно, що мало місце в червні 2010 року при вказаних у вироку обставинах і наслідках, в період незнятої і не погашеної судимості за ч.1 ст.186 КК України.

Зібрані органом досудового слідства і досліджені у повному обсягу судом докази винності цієї особи детально і вмотивовано викладені у вироку і отримали належну оцінку.

Всі вони зафіксовані також у протоколі судового засідання (прот. с/з - т.1 а.с.245-246; т.2 а.с. 44-45,164-168 зв.), зауважень на який від учасників процесу, в т.ч. засудженого-апелянта ОСОБА_9, не надходило.

Твердження автора апеляції, який в суді не визнавав себе винним, про відсутність доказів причетності його до збуту наркотичних засобів, - спростовуються матеріалами справи.

А саме, даними постанов про проведення оперативної закупівлі наркотику саме у ОСОБА_9 від 26 травня 2010 року, а не у когось іншого. Постанови належним чином оформлені (т.1 а.с.5,55), проведення оперативної закупівлі ацетильованого опію було доручено громадянам зі зміненими анкетними даними «ОСОБА_11.» та «ОСОБА_12.» і подальші дії оперативних працівників не виходять за її межі. Даними актів огляду покупців - гр. ОСОБА_11 та гр. ОСОБА_12 та вручення їм 04 червня 2010 року та 13 червня 2010 року відповідно грошових коштів, - ОСОБА_11 в сумі 200 грн., номіналом 100 грн. по 1 шт., номера та серії якої - ГВ НОМЕР_1 та номіналом 50 грн. - 2шт., номера та серії яких АБ НОМЕР_2, АЦ НОМЕР_3 (т.1 а.с.6,56), а ОСОБА_12 в сумі 140 грн., серед яких була купюра номіналом 50 грн. серії ГР № НОМЕР_4.

Показами в якості свідків гр.ОСОБА_11 та гр.ОСОБА_12 про їх співпрацю з працівниками міліції і викриття у такий спосіб збут їм ОСОБА_9 04 червня 2010 року та 13 червня 2010 року наркотичного засобу «ширки» перший раз за 200 гривень, а другий за 140 гривень вручених їм міліцією коштів, яку згідно протоколу видачі (т.1 а.с.7,58) вони в той же день оперативної закупки здали у міліції у присутності понятих, - ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 з ОСОБА_17, які це ж саме засвідчили як свідки. Після чого наркотик був оглянутий (т.1 а.с.7,58) та направлений на експерте дослідження, яке встановило вид наркотику - ацетильований опій та його вагу - при першій оперативній закупці за участі гр. ОСОБА_11 - 0,0756 грама; при другій за участі ОСОБА_12 - 0,076 грама (т1. а.с.41-43;85-87), і він приєднаний до справи в якості речового доказу (т1. а.с.20,73,74).

Водночас, згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 134 від 14.07.2010 року (т.1 а.с.131-134), слід пальця руки, вилучений з поверхні шприца, виданого гр.ОСОБА_11, залишений великим пальцем лівої руки ОСОБА_9(т.1 а.с.131-134). Аналогічно, згідно висновку дактилоскопічної експертизи № 135 від 14.07.2010 року (т.1 а.с.140-143), слід пальця руки, вилучений з поверхні шприца, вилученого у ОСОБА_9 13.06.2011 року, залишений вказівним пальцем лівої руки останнього. Відповідно ж до протоколу добровільної видачі від 13 червня 2010 року (т.1 а.с.60), свідок ОСОБА_18 видав працівникам міліції грошову купюру номіналом 50 гривень серії ГР НОМЕР_4, яку, з його слів, йому передав саме ОСОБА_9 в рахунок погашення боргу, яка оглянута і приєднана до справи як речовий доказ (т.1 а.с.75,76 - 77,78).

Сам ОСОБА_9, даючи первинні пояснення, та, будучи допитаним в якості підозрюваного, а згодом і якості обвинуваченого по справі, повністю себе винним у незаконних діях з наркотиками з метою збуту і у збуті останніх визнавав. В своєму запереченні на апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 також фактично веде мову про правильність призначеного покарання, тобто доведеність своєї вини в інкримінованому йому злочині, передбаченому ч.2 ст.307 КК України.

На думку колегії суддів, цієї сукупності, а також інших викладених у вироку доказів, достатньо для того, щоб зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_9 в незаконному придбанні та зберіганні з метою збуту та збут наркотичних засобів.

За наявності достатніх доказів ОСОБА_9, які спростовують його теперішні твердження протилежного характеру, колегія суддів, як і суд першої інстанції, критично ставиться до бездоказових і неконкретних заяв засудженого, до яких він став вдаватися вже на стадії судового розгляду його справи, про ніби-то застосування до нього протизаконного тиску та методів слідства з боку працівників міліції, через що він ніби-то обмовив себе. Вони не знайшли свого підтвердження і суд першої інстанції вмотивовано їх відхилив.

Висування таких явно безпідставних непослідовних, протирічливий заперечень, та ще й у великій їх кількості засудженим-апелянтом колегія суддів вважає своєрідним засобом захисту і його бажанням будь-що поставити під сумнів правильність судового рішення про своє засудження, зменшити чи взагалі позбутися відповідальності за скоєний тяжкий злочин.

За доведеності вини ОСОБА_9 зібраними і закріпленими у встановленому порядку доказами безпосередньо допитувати в умовах судового засідання ще й свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - осіб, які під вигаданими прізвищами співпрацювали з міліцією у викритті злочинів, як хоче того засуджений-апелянт та його захист, не має ніякої необхідності. Чинне законодавство дозволяє не викликати таких осіб в суд на допит, замість яких в суді допитується свідком оперативний працівник міліції, який організовував проведення оперативної закупки наркотику у ОСОБА_9 - в даному випадку о/у ОСОБА_19

Кваліфікація дій ОСОБА_9 за ч.2 ст.307 КК України є правильною, а призначене йому покарання - майже мінімально можливим. Підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України щодо ОСОБА_9 - не вбачається.

Тому, виходячи з наведеного і керуючись ст.ст.365,366 ч.1,377 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 21 листопада 2011 року відносно ОСОБА_9 залишити без зміни, а апеляції засудженого ОСОБА_9 та його захисників: адвоката ОСОБА_10 та матері засудженого - ОСОБА_8 - без задоволення.

Головуючий :

Судді :