Справа №2-2368/2007

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІГОВА

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2007 року                                                                                               м.  Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

головуючого - судді Коверзнева В.О., 

при секретарі - Бабич В.Д.,

з участю: представника позивача - адвокатаОСОБА_1, 

представника відповідача - Осмоловської Г.І., 

представника третьої особи - Хамко Н.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди, третя особа - Чернігівська міська лікарня № 1 Чернігівської міської ради,

встановив:

12.01.2007 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поновлення на посаді електрога303варника ремонтно-прокатної дільниці управління виробничо-технічного забезпечення та комплектації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія",  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 5000 грн у відшкодування завданої моральної шкоди.

В обґрунтування позову зазначив,  що у відповідача не було підстав для звільнення його у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я,  та не запропоновано іншої роботи,  що в сукупності є підставою для поновлення на роботі,  відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,  завданої порушенням трудових прав.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і наполягав на задоволенні. Додатково пояснив,  що відповідно до наказу МЗ СРСР від 29.09.1989 року № 555,  підставою для звільнення з роботи у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я є заключний акт лікарсько-консультативної комісії. Проте,  відповідач звільнив позивача не на підставі заключного акту,  а на підставі довідки лікарсько-консультативної комісії,  не запропонувавши іншої роботи. Перед проведенням медичного огляду не було атестовано робоче місце позивача,  а тому у третій особи не було правових підстав для висновку про його невідповідність виконуваній роботі за станом здоров'я. Також вважає,  що згода на звільнення

2

позивача була надана неповноважним складом виборного органу первинної профспілкової організації підприємства.

Представник відповідача позов не визнала і стверджувала,  що звільнення позивача проведено у відповідності до вимог діючого законодавства України.

Представник третьої особи пояснила,  що не проведення атестації робочого місця працівника не перешкоджає лікарсько-консультативній комісії проводити його медичне обстеження і вирішувати питання відповідності виконуваній роботі за станом здоров'я.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач працював електрозварником ремонтно-прокатної дільниці управління виробничо-технічного забезпечення та комплектації Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія". 26.10.2006 року за результатами медичного огляду позивача лікарсько-консультативна комісія,  яка діє у складі третьої особи,  дійшла висновку про його непридатність за станом здоров'я виконувати роботу з напругою вище 127 В,  в тому числі й роботу електрозварника. Цього ж дня,  лікарсько-консультативною комісією було складено заключний акт,  яким запропоновано відповідачу перевести позивача на іншу роботу,  що виключає протипоказані виробничі фактори. На виконання заключного акту 11.12.2006 року відповідач видав наказ №110 про відсторонення позивача від виконання роботи електрозварника,  а наказом від 12.12.2006 року № 305-к звільнив у зв'язку з виявленою невідповідністю виконуваній роботі,  згідно п.2  ст. 40 КЗпП.

Відповідно до п.2 ч.1,  ч.3  ст. 40 КЗпП України виявлення невідповідності працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я,  яка перешкоджає продовженню даної роботи є підставою для розірвання трудового договору з ініціативою власника або уповноваженого ним органу. Звільнення працівника з вищезазначених підстав допускається лише в разі неможливості переведення працівника,  за його згодою,  на іншу роботу.

В силу  ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав,  передбачених п.2  ст. 40 цього Кодексу може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації,  членом якої є працівник.

Правомірність звільнення позивача з роботи підтверджується заключним актом лікарсько-консультативної комісії від 26.10.2006 року,  який позивачем не оскаржується. Довідкою відповідача від 24.01.2007 року (а.с.  44) підтверджується відсутність вакансій на момент звільнення позивача. Звільнення проведено з дотриманням вимог  ст. 43 КЗпП України - за згодою виборного профспілкового комітету ДП "Чернігівгазгеологія",  на засіданні якого позивачу було повідомлено про відсутність вакансій на підприємстві (а.с.  27). При цьому позивачем не виконано вимоги ч.3  ст. 10 ЦПК України і не надано жодного доказу на підтвердження неповноважності його складу.

Враховуючи вищевикладене,  суд вважає,  що звільнення позивача з роботи здійснено у відповідності до вимог законодавства про працю,  а тому поданий позов не підлягає задоволенню.

3

Керуючись статтями 208,  209,  212 - 215,  294 ЦПК України,  суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_2до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія" про поновлення на роботі,  стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування завданої моральної шкоди відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області. Заява про апеляційне оскарження рішення подається протягом 10 днів з дня його проголошення,  а апеляційна скарга - протягом 20 днів після подання заяви. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження рішення, якщо подається в строк,  встановлений для подання заяви.