ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 вересня 2006 року                                                                                                м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого                                     Цуркана М.І.

судді-доповідача                               Гуріна М.І.

суддів                                                 Загороднього А.Ф.

                             Заїки М.М.

                             Кобилянського М.Г.

секретар судового засідання            Міненко І.М.

у відсутності сторін та їх представників,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні на рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 05.05.2004 року та на ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2004 року у справі № 2-1534/04 за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Державної податкової інспекції у місті Херсоні щодо реалізації права здійснювати платежі без ідентифікаційного номера, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність ДПІ у місті Херсоні в якій просила зобов'язати податковий орган зробити відмітку в паспорті про наявність права здійснювати всі платежі без ідентифікаційного номера.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Херсона від 05.05.2004 року скарга ОСОБА_1 задоволена.

Ухвалою апеляційного суду апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2004 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що для осіб, які через релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, Збаразька МДПІ подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 05.05.2004 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2004 року, а скаргу залишити без задоволення, мотивуючи тим, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що заявник відмовилась від отриманого ідентифікаційного номеру через свої релігійні переконання.

Рішення судів мотивовані тим, що відповідно до Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах таких громадян  робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера.

Відсутність конкретного механізму внесення відмітки про наявність права здійснення будь-яких платежів без ідентифікаційного номера, не може бути підставою для невиконання вимог Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів”.

Так як, за особами, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів, то заявник в рамках діючого законодавства вправі виконати конституційний обов'язок щодо сплати податків і зборів без присвоєння ідентифікаційного номера, обравши альтернативну форму обліку платників податку.

Отже, при ухваленні рішень суди дійшли вичерпних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

За таких обставин, коли суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень та вчиненні процесуальних дій, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Херсоні залишити без задоволення, а рішення Дніпровського районного суду міста Херсона від 05.05.2004 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 06.07.2004 року у справі № 2-1534/04 - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                                              М.І. Гурін