Справа №2-176/2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2007 року Роздільнянський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Бобровської І.В.

при секретарі - Яценюк О.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.  Роздільна Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1,  представник ОСОБА_2,  до ОСОБА_3,   ОСОБА_4  про  відшкодування  шкоди,   завданої потравою посівів та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1050 грн. та моральної шкоди в розмірі 2000 грн.,  мотивуючи свої вимоги тим,  що 15.08.2006р. біля 5 годин ранку на належній їй земельній ділянці її дочка ОСОБА_2 виявила двох корів,  належних відповідачці,  які зробили потраву посівів кукурудзи на площі 0, 10 га шляхом вживання,  поломки та потоптання стеблів та початків,  після чого між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла сварка,  в ході якої відповідачка висловлювала на адресу ОСОБА_2 непристойні слова та погрози щодо її особистого життя та здоров'я. Згідно висновку головного агронома потрава була скоєна на площі 0, 9 га,  пошкоджено 1050 стеблів кукурудзи,  на кожному з яких проростало по 2 початки,  середньоринкова ціна кожного від 50 коп. до 1 грн. за початок. Таким чином,  матеріальна шкода складає 1050 грн. (1050 X 1 грн.),  яку позивачкам просила стягнути з відповідачки. Крім матеріальної,  позивачці була спричинена і моральна шкода,  яку вона обґрунтовує перенесеними психологічними стражданнями у зв'язку з осознаниям лише одного факту порушення її законних прав та інтересів,  спричиненням матеріальної шкоди,  порушенням звичайного образу життя,  приниженням та втратою врожаю кукурудзи для утримання домашньої птиці та двох кіз,  додатковими зусиллями та затратами на придбання кормів,  яку вона оцінює у 2000 грн. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 12.10.2006р. за клопотанням представника позивача ОСОБА_2 до участі у справі в якості співвідповідача залучений чоловік відповідачки ОСОБА_4.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги,  але змінила розрахунок матеріальної шкоди,  який,  на її думку,  складається з наступного: 600 пошкоджених качанів по 1 грн. за шт.,  600 стеблів по 40 коп.3а штуку,  вартість насіння 20 грн.,  90 грн. за посів насіння,  100 грн. за просапку кукурудзи на площі посівів 0, 10 га,  а всього 1050 грн. Розмір моральної шкоди обґрунтувала тим,  що нецензурні висловлювання відповідачки ОСОБА_3 на адресу позивачки,  яка є інвалідом та не встає з ліжка,  призвели до інсульту ОСОБА_1,  а також втратою врожаю для корму домашньої худоби та птиці.

Відповідачка ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала,  зазначила,  що їй на праві особистої власності дійсно належать дві корови. Вранці 15.08.2006р. біля 5 години її неповнолітній син випадково випустив корів з загону. Одна корова тільки перебігла через город позивачки,  і вони з сином одразу ж загнали її до дому. Але як перед цим,  14.08.2006р.,  так і після цього в обід 15.08.2006р.,  ще до складання акту,  корови представника позивачки ОСОБА_2 та її сусідки бігали по городу ОСОБА_1 у тій самій кукурудзі. Також,  потрава виникла на ділянці площею 0, 055 га,  а не 0, 10 га,  як зазначила позивачка. Позивачку ОСОБА_1 вона нецензурними словами не ображала,  так як вона

лежача хвора вже майже 2 роки. Тому вона вважає,  що ні матеріальну,  ні моральну шкоду вона позивачці не спричинила.

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав,  суду пояснив,  що дійсно перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3,  в зазначений період вночі з 14.08.2006р. на 15.08.2006р. його дома не було,  він був на роботі,  тому він немає ніякого відношення до спричинення шкоди. Крім того,  корови є дошлюбним майном ОСОБА_3 і йому не належать.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази,  прийшов до наступного.

Судом встановлено,  що позивачка ОСОБА_1 є власником житлового будинку в с. Балково Роздільнянського району Одеської області,  розташованого на земельній ділянці Понятовської сільської ради (а.с. 11).

На належній їй земельній ділянці на площі 0, 10 га двома масивами площею 0, 055 га та 0, 045 га була засіяна кукурудза,  що підтверджується наявними у справі доказами і не заперечується сторонами.

15 серпня 2006 року біля 5 години ранку корова,  яка належить відповідачці ОСОБА_3,  зробила потраву посівів кукурудзи з повноцінними початками молочної спілості на ділянці розміром 0, 055 га.

Зазначені обставини підтверджуються:

-       актом від 15.08.2006р.,  складеним комісією у складі трьох чоловік,  згідно якого на

городі ОСОБА_1,  засіяному кукурудзою площею 0, 10 га,  виникла потрава шляхом

поломки 530 стеблів кукурудзи з качаном молодої зрілості по причині заходу корів ОСОБА_3

(а.с. 12);

-        висновком головного агронома Роздільнянського управління агропромислового

розвитку від 29.08.2006р. про пошкодження кукурудзи гр-ки ОСОБА_1 шляхом потрави

великою рогатою худобою на площі 0, 09 га в кількості 600 рослин з 1050 з качаном молочної

зрілості (а.с. 13);

· актом Понятовської сільради від 19.10.2006р. про те,  що площа земельної ділянки,  на якій виникла потрава рослин,  складає 0, 055 га (а.с. 105);

· поясненнями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5,  яка підтвердила,  що 15.08.2006р. біля 5 години ранку вона разом з ОСОБА_2 бачила,  як відповідачка ОСОБА_3 з сином виганяла двох своїх корів з городу ОСОБА_1,  де росла кукурудза. Вечорі,  14.08.2006р.,  коли вони лягали спати,  кукурудза була цілою,  а вранці 15.08.2006р. -поломана зі сторони городу ОСОБА_3.

· поясненнями свідка ОСОБА_6,  який зазначив,  що входив до складу комісії,  яка за зверненням ОСОБА_2 15.08.2006р. склала акт про потраву на городі ОСОБА_1 Комісією встановлено,  що кукурудза була засіяна на ділянці площею 10 соток двома масивами. Кількість пошкоджених стеблів скала 530 штук на ділянці 5, 5 соток. Кукурудза на ділянці площею 4, 5 сотки пошкоджена не була. Потрава була зроблена великою рогатою худобою,  оскільки скрізь були сліди корів,  які вели зі сторони будинку ОСОБА_3,  на городі яких теж були сліди корів. Давність пошкодження стебла була однаковою,  одномоментною.

Суд не приймає до уваги пояснення свідка ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про те,  що посіви кукурудзи були пошкоджені на 10 сотках,  оскільки це суперечить матеріалам справи,  поясненням інших свідків та поясненням представника позивачки ОСОБА_2,  яка в судовому засіданні особисто підтвердила,  що потрава кукурудзи виникла на земельній ділянці площею 0, 055 га.

Такі ж дані містяться і в постанові про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.08.2006р.,  якою відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту погрози фізичною розправою відносно ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_2 (а.с. 15,  а.1 відмовного матеріалу № 2009/2006р. ЖРЗПЗ № 2663 Роздільнянського РВ ГУМВС України в Одеській області).

Відповідно до  ст.  180 ЦК України тварини є особливим об'єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі. Згідно  ст. 181 ЦК України власність зобов'язує.

Земельна ділянка є нерухомою річчю. Врожай є плодами,  які приносяться річчю. Продукція,  плоди та доходи належать власникові речі,  якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 181 ЦК України).

При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватись від дій,  які могли б порушити права інших осіб,  ( ст. 13 ЦК України).

Таким чином,  суд вважає доведеним факт заходу корови ОСОБА_3 на город ОСОБА_1,  де росла кукурудза,  що не заперечується і самою відповідачкою,  та факт спричинення матеріальної шкоди позивачці відповідачкою,  який виразився в потраві посівів кукурудзи площею 0, 055 га.

Згідно  ст. 1166 ЦК України шкода,  завдана майну фізичної особи,  відшкодовується особою яка її завдала. Обов'язок доказування відсутності вини покладений на відповідача.

Проаналізувавши у сукупності докази,  надані сторонами,  суд прийшов до висновку,  що відповідачка ОСОБА_3 не довела суду свою невідновність в спричиненні майнової шкоди позивачці.

 ст.  1190 ЦК України передбачає,  що особи несуть солідарну відповідальність перед потерпілим лише в тому випадку,  якщо шкоду заподіяно їх спільними діями.

Суд вважає,  що позовні вимоги позивачки до співвідповідача ОСОБА_4 не підлягають задоволенню,  оскільки вини його в завданні шкоди не вбачається.

Шкода завдана річчю,  яка належить на праві власності ОСОБА_3 Крім того,  на момент спричинення шкоди ОСОБА_4 взагалі був відсутній вдома і перебував на роботі,  про що свідчить довідка з міста роботи (а.с. 108).

При визначенні розміру матеріальної шкоди,  яка підлягає відшкодуванню відповідачкою,  суд виходить із наступного.

Відповідно до довідки (а.с. 100) Управління агропромислового розвитку № 236 від 13.07.2007р. урожайність кукурудзи в районі на 2006р. складала 20, 2 ц/га,  ціна реалізації кукурудзи в зерні - 59, 36 грн./ц. Отже урожайність з 0, 055 га складає 1, 111 ц,  а вартість цього зерна складає 65, 95 грн.

Згідно  ст. 22 ЦК України особа,  якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права,  має право на їх відшкодування. Збитками є втрати,  яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Тобто,  на користь позивачки слід стягнути вартість втраченого урожаю кукурудзи в зерні в сумі 65, 95 грн.

Суд не приймає до уваги розрахунки,  зроблені позивачкою та її представником,  а також головним агроном ОСОБА_8,  які виходили з ціни 1 початку кукурудзи на ринку,  оскільки за цільове призначення посіву кукурудзи взято реалізація молодих початків на ринку. Однак,  як зазначено в позовній заяві і підтверджено представниками позивача ОСОБА_2 та адвокатом ОСОБА_9 в судовому засіданні,  кукурудза вирощувалась позивачкою на зерно як корм для домашньої худоби. Суд не включає до розрахунку суми шкоди вартість насіння та польових робіт,  оскільки вони входять до собівартості зерна на ринку. Суд не враховує також вартість стебла,  так як за повідомленням представника позивача ОСОБА_2 воно було скошено та скормлено худобі ОСОБА_1 Таким чином,  в цієї частині збитки позивачем не понесені.

Суд не приймає також заперечення відповідачки ОСОБА_3 про те,  що її корова не змогла пошкодити посіви на площі 0, 055га.

З пояснень свідка ОСОБА_8,  працюючого головним агрономом Управління агропромислового розвитку Роздільнянської РДА,  вбачається,  що згідно існуючих в сільському господарстві методик поле кукурудзи вважається пошкодженим в повному і обсязі і підлягає знищенню,  якщо відсоток пошкодження посівів на ньому більш ніж 50%. Як зазначив свідок в судовому   засіданні,    при   обстеженні   городу   ОСОБА_1   він   встановив   відсоток

пошкоджених рослин більш ніж 50% (із 1050 пошкоджено 600),  тому в висновку ним було рекомендовано убрати все поле та скормити його худобі,  що і було зроблено позивачкою.

Крім матеріальної шкоди,  позивачці була спричинена і моральна шкода.

 ст.  391 ЦК України передбачає,  що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 2 Закону України „Про власність" передбачена охорона права власності в Україні законом.  Відповідно до  ст.  48 цього Закону власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права,  хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння,  і відшкодування завданих цим збитків.

Власник,  права якого порушені,  має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди,  ( ст. 386 ЦК України).

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 21.03.1995р. № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань,  або інших негативних явищ,  заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати,  зокрема,  в порушенні права власності,  при настанні інших негативних наслідків.

Згідно  ст. .23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди,  завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування визначається судом залежно від характеру правопорушення,  глибини фізичних та душевних страждань,  ступеня вини особи,  яка завдала моральної шкоди,  а також з урахуванням інших обставин,  які мають істотне значення. Моральна шкода відшкодовується грішми або в іншій спосіб. До того ж суд має виходити з засад розумності та справедливості.

Судом встановлено,  що позивачка є особою похилого віку,  1923 р.н.,  інвалідом 1 групи,  винними діями відповідачки ОСОБА_3 порушені права позивачці як власника,  що приймається судом до уваги.

Однак обґрунтування розміру моральної шкоди тим,  що нецензурні висловлювання відповідачки ОСОБА_3 на адресу позивачки,  яка є інвалідом та не встає з ліжка,  призвели до інсульту ОСОБА_1,  суд до уваги не бере,  оскільки це не доведено позивачкою і викликає сумнів.

Також,  суд враховує,  що сторони по справі тривалий час перебувають в неприязнених стосунках і використовують своє право на позов як спосіб вияснення відносин між собою.

Таким чином,  суд приходить до висновку,  що відповідачкою ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_1 завдана моральна шкода,  яку суд оцінює в 100 грн.

Суд стягує на користь позивачки понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 50 грн. у відповідності з заявленими нею в позовній заяві та її представником в судовому засіданні вимогами.

Керуючись  ст.  ст. 13, 22, 23, 180, 181, 386, 391, 1166, 1167 ЦК України,   ст.  ст.  З,  10,  11,  208,  209,  212-216,  218 ЦПК України,  суд-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1,  представник ОСОБА_2,  до ОСОБА_3,  ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,  завданої потравою посівів та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 65, 95 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 100 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 7 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 50 грн. витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 51 грн. державного мита.

Стягнути з ОСОБА_3 22 грн.50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4,  а також в іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської* області через суд першої інстанції,  шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.