ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

           

У Х В А Л А  

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 27  вересня 2006 року                                                                                м. Київ

 

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

 

            головуючого -           Харченка В.В.

            суддів -                       Берднік І.С.

                                               Бим М.Є.

                                               Леонтович К.Г.

                                               Чалого С.Я.

            при секретарі -         Деревенському І.І.

            з участю -                  представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

 

            розглянувши  у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу  ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1

на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 червня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від  15 вересня   2004 року  

             в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Шевченківської районної ради м. Чернівці, 3-я особа: ОСОБА_3, - про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання незаконним рішення виконавчого комітету Ленінської районної ради та стягнення моральної шкоди,

 

ВСТАНОВИЛА :

 

            У лютому 2004 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до виконкому Шевченківської райради м. Чернівці про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом визнання незаконним рішення виконкому Ленінської районної ради та стягнення моральної шкоди.

            Зазначала, що проживала разом зі своїм чоловіком та донькою  у двокімнатній квартирі АДРЕСА_1. Під розширення їм було надано третю кімнату, що знаходиться у прилеглому будинку. Дана квартира належала їм на праві власності. Після розірвання шлюбу з чоловіком рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Чернівці НОМЕР_1 та додатку № 1 до цього рішення вказану квартиру було поділено, внаслідок чого квартира АДРЕСА_1 відійшла у власність чоловіка з донькою, а квартира АДРЕСА_2 - залишилась за нею.

            Рішенням виконкому Ленінської райради м. Чернівці НОМЕР_2 визнано недійсним п. 2 додатку № 1 рішення виконкому НОМЕР_1 щодо надання дозволу на розділ квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_3 на дві окремі квартири.

            Посилаючись на те, що рішення виконкому  Ленінської райради м. Чернівці НОМЕР_2 прийнято з порушенням  п.п. 3 п. 2 ст. 52 та ст. 59 Закону України “Про місцеве самоврядування”, відповідно до яких виконком не вправі скасовувати свої рішення та має доводити до відома населення про прийняті рішення; позивачка просила  визнати незаконним вказане рішення виконкому.

            Крім того, позивачка просила стягнути з відповідача 3 000 грн. моральної шкоди, яка була їй заподіяна внаслідок прийняття виконкомом незаконного рішення, що призвело до зміни звичайного способу життя, до хвилювань та погіршення стану здоров,я.

            Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 червня 2004 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від 15 вересня 2004 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на їх незаконність, та змінити рішення по суті, задовольнивши позов в повному обсязі.

            В суді касаційної інстанції  представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 підтримала доводи касаційної скарги.

            В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_3 вважає, що суди правильно і обгрунтовано відмовили в задоволенні позову ОСОБА_1

Виконком Шевченківської райради м. Чернівці письмових заперечень щодо поданої касаційної скарги не подав.

            В суд касаційної інстанції  ОСОБА_3 та представник виконкому Шевченківської райради м. Чернівці не з,явились, належним чином повідомлені про місце і час розгляду справи, про свідчать розписки.

            Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., пояснення представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з таких підстав.

            Як встановлено судами, власниками квартири НОМЕР_3 в будинку АДРЕСА_3 м. Чернівці є ОСОБА_4, ОСОБА_1 та їх донька - ОСОБА_5.

Рішенням виконкому Ленінської райради НОМЕР_1 ОСОБА_4 та ОСОБА_1 надано право провести розділ вказаної квартири шляхом її перепланування (п.2 додатку № 1).

            Рішенням виконкому Ленінської райради НОМЕР_2 визнано недійсним п. 2 додатку № 1 рішення  виконкому НОМЕР_1 з питання надання дозволу на розділ квартири НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_3 на дві окремі квартири.

            Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання незаконним рішення виконкому Ленінської районної ради НОМЕР_2; суди виходили з того, що рішення НОМЕР_1  прийнято виконкомом без врахування тієї обставини, що розподіл квартири ОСОБА_1 на дві неможливий через неможливість облаштування окремих входів до новостворених квартир, ст. 52 Закону України «Про місцеве самоврядування” не заборонено виконкому скасовувати свої ж незаконні рішення, а Регламентом виконавчого комітету Ленінської райради надано виконкому право скасовувати свої рішення.

            Відмовляючи з задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суди виходили з того, що відсутні правові підстави для задоволення цих вимог, оскільки судом визнано, що рішення виконкому НОМЕР_2 прийнято з дотриманням вимог закону.

            Колегія суддів вважає, що до такого висновку суди прийшли з порушенням вимог ст.15 ЦПК України (в редакції 1963 року, який регулював розгляд справи на час постановлення рішень судами першої та апеляційної інстанцій), без повного і всебічного дослідження обставин справи.

Розглядаючи спір, суд не звернув увагу на те, що рішенням виконкому Ленінської райради НОМЕР_2 п. 2 додатку № 1 рішення  виконкому НОМЕР_1 з питання надання дозволу на розділ квартири НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_3 на дві окремі квартири визнано недійсним, а не відмінено або змінено, як це передбачено Регламентом виконкому.

Крім того, суд не дослідив, на підставі яких документів виконком прийняв рішення  НОМЕР_1 про надання дозволу на розділ квартири НОМЕР_3 будинку АДРЕСА_3 на дві окремі квартири шляхом  перепланування; які документи стали підставою для висновку виконкому про неможливість облаштування окремих входів до новостворених квартир при прийнятті рішення НОМЕР_2 та чи було фактично ОСОБА_1 проведено розділ квартири шляхом перепланування.

З огляду на викладене рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 червня 2004 року та ухвала колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від  15 вересня   2004 року підлягають скасуванню.

Оскільки, відповідно до вимог ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів

 

УХВАЛИЛА :

 

Касаційну скаргу  ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 червня 2004 року та ухвалу колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області від  15 вересня   2004 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі судду.

            Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

 

Головуючий -                                                          Харченко В.В.

 

 

            Судді -                                                                       Берднік І.С.

 

                                                                                              Бим М.Є.

 

                                                                                              Леонтович К.Г.

 

                                                                                              Чалий С.Я.