ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
12 жовтня 2006 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
|
Головуючого |
Цуркана М.І. |
||
|
Суддів: |
Амєліна С.Є. |
|
|
|
|
Гуріна М.І. |
|
|
|
|
Кобилянського М.Г. |
|
|
|
|
Юрченка В.В. |
|
|
розглянувши у порядку попереднього розгляду адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Державної податкової інспекції (ДПІ) у Дзержинському районі м. Харкова
у с т а н о в и л а :
У лютому 2004 року ОСОБА_1 подала до суду зазначену скаргу, посилаючись на те, що на підставі Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів" звернулась до ДПІ із заявою про відмову через свої релігійні переконання від присвоєного їй ідентифікаційного номера, унесення відмітки в паспорт про наявність права здійснювати будь-які платежі без цього номера, з наступним вилученням номера із Державного реєстру.
Оскільки в задоволенні заяви було відмовлено, просила суд зобов'язати податкові органи виключити її з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів і внести в паспорт відповідну відмітку.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2004 року, залишеного без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2004 року скаргу задоволено.
У касаційній скарзі ДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постановлені судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги з наступних підстав.
За змістом ч. 2 ст. 1 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших платежів" ( зі змінами внесеними Законом України від 16 липня 1999 року №1003 ) для осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи, зберігаються раніше встановлені форми обліку платників податків та інших обов'язкових платежів. У паспортах зазначених осіб робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, а відповідно із ч. 2 ст. 5 цього Закону до Державного реєстру не вноситься інформація про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомляють про це відповідні державні органи.
Законом не передбачено обмежень застосування згаданих норм щодо осіб, яким ідентифікаційний номер вже було присвоєно.
Доводи про відсутність, на час розгляду справи, механізму внесення відповідного запису в паспорт громадянина за умови врегулювання питання обліку платників податків та інших обов'язкових платежів наведеними правовими нормами не могли бути підставою для невиконання вимог Закону податковими органами.
За таких обставин висновки суду першої інстанції, з яким правильно погодився апеляційний суд, є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги про порушення судами матеріального права непереконливими.
За правилами ч. 3 ст. 220-1, ч.1 ст.224 КАС України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень то суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, а судові рішення залишає без змін.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відхилити, а рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 березня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 24 червня 2004 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: С.Є. Амєлін
М.І.Гурін
М.Г.Кобилянський
В.В. Юрченко