Ц.с. № 2/1018/44/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.04.2012 Обухівський районний суд

Київської області в складі :

Головуючого судді - Мостового Р.П.,

при секретарі судового засідання - Михайлюк Я.О.,

адвоката -ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування Матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортої пригоди, в якій зазначає, що 18.08.2010 року з вини відповідача була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого пошкоджено належний позивачеві автомобіль і заподіяно матеріальну і моральну шкоду.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на винність відповідача у нанесенні шкоди належному йому автомобілю та його відмовою добровільно відшкодувати шкоду.

Відповідач позов в частині матеріальної шкоди визнав повністю, а проти відшкодування маральної шкоди заперечив.

Вислухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивачеві на праві власності належить автомобіль «ISUZU NQR 71P», державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи.

18.08.2010 року близько 16 год. 15 хв. відповідач ОСОБА_3, керуючи автомобілем на підставі довіреності від 22.04.2010 року «ISUZU NQR 71P», державний номерний знак НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності гр.. ОСОБА_2 на 219 км автодороги Київ-Одеса не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, не витримав дистанцію, в наслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «КАМАЗ»державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням гр.. ОСОБА_4, тим самим порушивши п.12.1, п.13.1 та вчинив правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП. Винність відповідача у скоєнні вказаної дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.11.2010 року.

Згідно ч. 4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

Враховуючи викладене вище, винність відповідача у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої було нанесено матеріальну шкоду позивачу шляхом пошкодження належного йому автомобіля, суд вважає встановленою і доведеною у визначеному законодавством порядку.

Згідно ч. 2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Факт пошкодження належного позивачу автомобіля підтверджується постановою суду та протоколом огляду транспортного засобу.

Матеріальний збиток, завданий позивачу в результаті пошкодження автомобіля «ISUZU NQR 71P», державний номерний знак НОМЕР_1, при вказаній дорожньо-транспортній пригоді складає 98109 грн. 93 коп., що підтверджується висновком судової автотоварознавчої експертизи №10704/11-16 від 21 лютого 2012 року.

За таких обставин заявлений розмір матеріальних збитків підлягає стягненню в повному обсязі з винної особи -відповідача ОСОБА_3.

Згідно ч. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що є підстави для стягнення із відповідача частково відшкодування моральної.

Враховуючи викладене вище, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Оплата позивачем судових витрат підтверджується відповідними квитанціями, тому понесені ним витрати слід стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 614, 1116, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 27-31, 57, 61, 118-119, 212 Цивільно-процесуального кодексу України,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної внаслідок ДТП, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 98 109 грн. 93 коп. в рахунок погашення матеріальних збитків заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 10000 грн. в рахунок погашення моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати понесені на сплату державного мита у розмірі 1029 грн. 66 коп., послуги інформаційно-технічного забезпечення у розмірі 120 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області в десятиденний строк з дня проголошення.

Суддя