Справа № 2-2722/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2011року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м.Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Коваленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального Житлово-експлуатаційного підприємства № 34, Комунального підприємства «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2008 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Комунального Житлово-експлуатаційного підприємства № 34, треті особи: МКП «Дніпропетровські міські теплові мережі», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з вини баласноутримувача будинку КЖЕП № 34, 29 листопада 2007 року внаслідок пориву системи центрального опалення сталася аварія, в результаті якої в його квартирі відбулося залиття, що призвело до пошкодження майна та завдало шкоди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги викладеними доводами, просив суд стягнути із КЖЕП № 34 на свою користь у відшкодування завданих майнових збитків суму у розмірі 29 798 грн. 00 коп., моральної шкоди -5000,00 грн. та судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 09 лютого 2009 року за згодою позивача до участі у справі залучено Комунальне підприємство «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради у якості співвідповідача.

У зв'язку із заміною складу суду, ухвалою від 15 грудня 2010 року розгляд цивільної справи розпочато спочатку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, в якій просив суд розглянути справу буз своєї присутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач -КЖЕП № 34, в особі свого законного представника в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за відсутністю представника відповідача у судове засідання не надходило.

Співвідповідач -Комунальне підприємство «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради, в особі свого законного представника в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомив, письмових заяв про розгляд справи за відсутністю законного представника у судове засідання до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Про день, час та місце судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку. Причини неявки у судове засідання не повідомила, письмових заяв про розгляд справи без її присутності до суду не надходило.

У відповідності до ч.2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Підставою звернення позивача до суду із позовом є захист прав та майнових інтересів власника, у зв'язку із пошкодженням майна внаслідок залиття, на отримання відшкодування шкоди.

Для встановлення правовідносин між сторонами та при вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Цивільного кодексу України в редакції 2004 року, законів України, підзаконні нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади, практику Верховного Суду України.

Судом встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 є Комунальне житлове експлуатаційне підприємство № 34 (а.с. 101,159,160,161).

Позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира № НОМЕР_1, розташована на третьому поверсі зазначеного будинку (а.с. 17,19,62,63,64,65-67, 125).

Згідно ст. 41 Конституції України, право власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

У відповідності до вимог ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»споживач житлово-комунальних послуг має право на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

За ч.1 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року постачання гарячої води та опалення є одним із видів комунальних послуг.

На підставі ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.20, п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005 року за № 630, споживач зобов'язаний забезпечувати безпечну експлуатацію систем теплоспоживання, не допускати порушення законних прав та інтересів інших учасників відносин у сфері житлово-комунальних послуг. Виконавець зобов'язаний проводити два рази на рік перевірку стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта.

Права та обов'язки балансоутримувача будинку у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, визначено ст.24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», на підставі яких КЖЕП № 34 має право: здійснювати відповідні функції із утримання на балансі переданого йому за договором з власником майна, управляти їм; визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна; укладати договори на надання житлово-комунальних послуг; приймати рішення щодо використання коштів на виконання капітального та поточного ремонтів; тощо. А також зобов'язаний: укладати договір з власником (співвласниками) на утримання на балансі відповідного майна; утримувати на балансі майно, визначене договором з власником (співвласниками); вести бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність відповідно до законодавства; забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичною особою на управління майном; забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що залежно від цивільно-правових угод, балансоутримувач будинку може бути особливими учасником відносин у сфері житлово-комунальних послуг, одночасно здійснюючи функції споживача, виконавця або виробника житлово-комунальних послуг.

На час прийняття житлового будинку на баланс КЖЕП 37 згідно акту приймання-передачі від 02 серпня 2004 року (а.с.161), система опалення у ньому підлягала ремонту (а.с.157), проведення якого було заплановано на 2009 рік (а.с.108, 109).

В порядку підготовки до опалювального сезону 2007-2008 року гідравлічне випробування, промивка системи опалення у будинку КЖЕП № 34 не проводилася, готовність об'єкта до опалювального сезону відповідним висновком не підтверджувалася (а.с.102).

Ленінським тепловим районом Міського комунального підприємства «Дніпропетровські міські теплові мережі»будинок АДРЕСА_1 не обслуговується, запірна арматура по теплопостачанню на балансі цього підприємства не знаходиться (а.с.126, 156).

У зв'язку із протіканням системи опалення за адресою АДРЕСА_1 в журналі обліку сантехнічних робіт КЖЕП 34 за 28 листопада 2011 року зафіксовано вихід сантехніка (а.с.103-107).

29 листопада 2007 року при обстеженні квартири позивача представниками КЖЕП 34 виявлено залиття підлоги на кухні, у коридорі, спальних кімнатах, меблів внаслідок пориву труби опалення, розташованої над кухнею і ванною кімнатами. Із акту також свідчить, що прибувший за викликом 28 листопада 2011 року слюсар сантехнік КЖЕП встановив хомут шляхом накладання бандажу на аварійній частині системи опалення. Але, у зв'язку із тим, що подача опалення на будинок 29 листопада 2011 року не була припинена тепловою дільницею № 10 підприємства «Теплоенерго», стався новий розрив труби із зривом раніше встановленого бандажу, що призвело до залиття квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10-11).

Додатковим актом від 04 грудня 2007 року комісією КЖЕП 34 виявлено деформацію меблів на кухні та по всій квартирі покриття підлоги позивача (а.с.12).

При цьому, у складених 29 листопада 2007 року та 04 грудня 2007 року актах не зазначено ні часу самої події залиття квартири, ні місця розташування внутрішньобудинкової системи теплопостачання із аварійною частиною системи опалення у приміщенні житлового будинку.

Відповідно до наданого приватним підприємством «Альта-Консалтінг»висновку оцінки матеріальних збитків, розмір матеріальних збитків завданих залиттям квартири складає 29 198,00 грн. (а.с.39-.86).

Однак, в той час, коли згідно актів про залиття та складеного за результатами у тому числі й обстеження квартири позивача приватним підприємством «Альта-Консалтінг»висновку оцінки матеріальних збитків, майно позивача пошкоджено та потребувало ремонту, у зв'язку із чим розмір відшкодування шкоди повинен був визначатися із урахуванням зносу майна та як наслідок зменшення його вартості або із суми витрат, необхідних на ремонт для поновлення майна в попередньому стані, суб'єктом оцінювальної діяльності до розрахунку матеріальних збитків безпідставно було включено витрати позивача на виготовлення і установку нових кухонних меблів вартістю 4 200,00 грн., які фактично не є збитками у розумінні ст.22 ЦК України.

У зв'язку із чим, наданий позивачем висновок суб'єкта оціночної діяльності в обґрунтування розрахунку завданої майнової шкоди, суд не приймає в якості належного доказу.

Крім того, із складеного 29 листопада 2007 року працівниками КЖЕП 34 акту вбачається, що квартира позивача відключена від загальнобудинкової системи теплопостачання, в ній влаштовано автономне опалення.

Водночас, будучи споживачем житлово-комунальних послуг, для встановлення автономної системи опалення у своїй квартирі позивач також зобов'язаний був дотримуватися встановлених вимог державних будівельних норм та стандартів з питань реконструкції опалення, як то передбачено вимогами ст.26 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005 року та п.25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005 року за № 630, і не допускати самовільної реконструкції об'єктів у сфері теплопостачання та самовільного відключення від мереж централізованого опалення, гарячого водопостачання.

Відповідно до ст.14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Поряд із засобами заохочення, виконання цивільних обов'язків забезпечується відповідальністю, яка встановлена договором або актом цивільного законодавства.

За змістом ст.ст.22, 23, ч.1 ст.1166 ЦК України, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди -є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди,

Оскільки, аналізуючи подані ОСОБА_1 докази з позиції їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, суд приходить до висновку, що позивач довів суду лише факт залиття своєї квартири та пошкодження внаслідок залиття індивідуально-визначеного майна. Але ні технічних причин порушення цілісності системи опалення, винних дій чи то бездіяльності балансоутримувача житлового будинку КЖЕП 34, що свідчили б про неналежне утримання систем теплопостачання на своєму балансі, ні розрахунку майнової шкоди належними доказами взагалі не обґрунтував, суд першої інстанції розглянувши даний спір, вважає позовні вимоги у повному обсязі такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, в силу ст. 88 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги ОСОБА_1 не належать до задоволення, від оплати судових витрат позивач не звільнений, у зв'язку із чим відшкодуванню за рахунок співвідповідачів не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.41, ч.4 ст.55, ч.1 ст. 58, ст.124 Конституції України, ст.ст. 14, 22, 23, 317, ч.3 ст.386, ч.1 ст.1166, 1172, 1192 ЦК України, ст. 179 ЖК УРСР, ст.26 Закону України «Про теплопостачання»від 02.06.2005 року, ст.ст. 1, 13, 19, 20, 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року, п.20, п.32 постановою Кабінету Міністрів України 21.07.2005 року за № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»від 27.03.1992 року (зі змінами та доповненнями), ст.ст.10, 11, 15, 57-61, 84, 88, 197, 209, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального Житлово-експлуатаційного підприємства № 34, Комунального підприємства «Теплоенерго»Дніпропетровської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Суддя В.С. Шавула