Справа № 2-3704/11

Провадження № 2/1510/728/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2012 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого - судді Пепеляшкова С.М.

при секретарі - Зінзівєр С.В.

за участю представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання квартири спільною сумісною власністю, визначення її часток та сплату частини коштів, виплачених за неї по кредитному договору,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_3 звернулася до суду з позовними вимогами, які згодом змінила та просить визнати за нею право спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача сплатити їй 218819 грн. 72 коп., які складають 2/3 частини сумісних коштів, виплачених за квартиру по кредитному договору № 2008/28-13/17 від 03.04.2008 року станом на 01.12.2011 року, припинити за нею право спільної сумісної власності на вищезазначену квартиру та стягнути з відповідача судові витрати, посилаючись на те, що з 28.08.2004 року вона знаходилась з відповідачем в шлюбі, від якого мають спільну доньку - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу 03.04.2008 року вони придбали в кредит квартиру АДРЕСА_1, яка зареєстрована за відповідачем та є спільною сумісною власністю подружжя. В зв'язку з тим, що на її утриманні знаходиться малолітня донька, вважає можливим визнання за нею права власності на 2/3 частини грошових коштів, сплачених по кредитному договору за квартиру.

В судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково, вважали можливим стягнення з відповідача на користь позивачки 90545, 07 гривень, які є 1/2 частиною грошових коштів, сплачених сторонами в рахунок погашення кредиту за період їхнього спільного проживання, за умови припинення за позивачкою права спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що початковий внесок за квартиру, придбану подружжям в період шлюбу, в сумі 125 000 гривень відповідач зробив з власних коштів, отриманих ним від продажу належної йому квартири, яка була придбана ним до укладення шлюбу з позивачкою, а отже не є спільною сумісною власністю подружжя, до того ж за період сумісного проживання вони не вкладали коштів для покращення її технічного стану. Для внесення другого внеску ним було укладено договір кредиту на суму 33000 доларів США, з яких за період спільного проживання з позивачкою до 24.06.2011 року ним було сплачено 22693 доларів США, половину яких він і згодний виплатити позивачці. Вважає, що підстав для збільшення частки позивачки до 2/3 немає, оскільки він добровільно сплачує аліменти на утримання дитини, на його утриманні перебувають непрацездатні батьки, він продовжує сплачувати заборгованість за кредитом, до того ж позивачка працює.

Третя особа представник ПАТ «Укрсоцбанк» до судового засідання не з'явився, надав заяву, згідно з якою заперечень щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 не має та просить розглянути справу за його відсутності.

Вислухавши сторони та їхніх представників, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до ч.7 ст.57 СК України якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти, що належали одному з подружжя, то частка у цьому майні, відповідно до розміру внеску, є його особистою приватною власністю.

У відповідності до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 знаходились в зареєстрованому шлюбі з 28.08.2004 року, що підтверджено свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 14.09.2004 року. Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 27.02.2012 року шлюб між сторонами розірвано.

ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.05.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу, реєстр № 2702, належала квартира АДРЕСА_4, яку відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Ізмаїльського державного нотаріального округу, реєстр № 2-717, він продав 01.02.2008 року за 150 000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, під час шлюбу подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 придбало квартиру АДРЕСА_1, що підтверджено договором купівлі-продажу квартири від 03.04.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу, реєстр № 2798, за ціною 295294 гривні.

03.04.2008 року між відповідачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» було укладено договір кредиту № 2008/28-13/17, за яким відповідачеві було надано грошові кошти в сумі 33000 доларів США для купівлі житлової нерухомості на вторинному ринку.

Згідно з довідкою ТОВ «Північзахідтрансбуд» № 25 від 05.09.2010 року ОСОБА_4 07.02.2008 року були внесені кошти на р/р підприємства в банк «Хрещатик» в сумі 125000 гривень, номер платіжного доручення 1838, призначення платежу - первинний внесок за купівлю квартири АДРЕСА_1. 07.04.2008 року були внесені кошти на р/р підприємства в банк «Хрещатик» в сумі 170000 гривень, номер платіжного доручення 2010, призначення платежу - останній внесок за купівлю квартири АДРЕСА_1 по договору купівлі-продажу цієї квартири від 03.04.2008 року.

Як вбачається з довідки Ізмаїльського відділення ПКМР ПАТ «Укрсоцбанк» № 38 від 31.08.2011 року за період з 03.04.2008 року по 30.08.2011 року сума сплачених процентів за користування кредитом складає 12293,21 доларів США, сума сплаченого кредиту - 10399,82 доларів США.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки перший внесок за придбання спірної квартири в сумі 125 000 гривень відповідачем було зроблено за рахунок коштів, що належали йому особисто, отриманих ним від продажу квартири, яка була набута ним до шлюбу, а отже не була об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 В судовому засіданні позивачкою не було надано доказів на підтвердження того, що вартість проданої відповідачем квартири суттєво збільшилась внаслідок їхніх спільних трудових або грошових затрат, як і того, що первісний внесок було здійснено за рахунок будь-яких інших належних їм коштів, а не за рахунок коштів, які належали відповідачеві особисто. Наданий відповідачем витяг по картковому рахунку № 26252125259277 за період з 01.01.2007 року по 31.12.2008 року свідчить про відсутність на ньому будь-яких заощаджень на момент придбання квартири. Як встановлено рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду від 27.02.2012 року, сторони не проживають разом та не ведуть спільне господарство з 24.06.2011 року, що в судовому засіданні не заперечувала й сама позивачка. Зважаючи на те, що платіж в сумі 2771 доларів США був здійснений відповідачем 01.12.2011 року після припинення спільного проживання з позивачкою, суд вважає ці кошти у відповідності до ч.6 ст.57 СК України, як і первісний внесок за квартиру в розмірі 125 000 гривень особистою приватною власністю відповідача, та вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки 90545 гривень 07 копійок, що складає 1/2 частину від 181090,14 гривень, сплачених відповідачем за кредитним договором до 24.06.2011 року, тобто до припинення спільного проживання з позивачкою. Суд не вбачає підстав для збільшення частки позивачки до 2/3, оскільки на утриманні відповідача знаходяться непрацездатні батьки, він добровільно сплачує аліменти на утримання дитини, та, на відміну від позивачки, продовжує сплачувати заборгованість за кредитним договором. Суд також не вважає за необхідне визнавати за позивачкою право спільної сумісної власності на спірну квартиру, оскільки вона була придбана в період шлюбу, а отже, відповідно до ст.60 СК України і так є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивачки судові витрати.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, ст.ст.57,60,70 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - ПАТ «Укрсоцбанк», про визнання квартири спільною сумісною власністю, визначення її часток та сплату частини коштів, виплачених за неї по кредитному договору - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 90545 гривень 07 копійок.

Припинити за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 2188 грн. 19 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. М. Пепеляшков