К/С  № 2-245/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                             УХВАЛА

                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.07.2006 р.                                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів                       Конюшка К.В.

                                  Ланченко Л.В.

                                  Нечитайла О.М.                                

                                  Степашка О.І.                            

при секретарі:        Ільченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Василівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області 

на рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р.

у справі № 6/93

за позовом  Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 

до Василівської  міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області 

про визнання недійсним рішення, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. позов задоволено. Визнано недійсним рішення Василівської МДПІ Запорізької області НОМЕР_1 та стягнуто з Василівської МДПІ на користь ПП ОСОБА_1 витрати з державного мита в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

Рішення мотивовано тим, що наданими позивачем копіями декларацій спростовується встановлений податковою інспекцією факт відсутності на копіях декларацій печаток виробника тютюнових виробів. Податкова інспекція не наділена чинним законодавством правом здійснювати перевірки та приймати рішення про застосування  фінансових санкцій за порушення вимог закону "Про державне регулювання виробництва та обороту спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

   У порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, податкова інспекція 18.05.2005 р. подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказане рішення. Вважає, що п. 7 ст. 11 Закону "Про державну податкову службу в Україні" та Указом Президента України від 11.07.2001 р. № 510/2001 р. "Про посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробі" податковій інспекції надано право застосовувати до підприємств, установ, організацій фінансові санкції за порушення Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового. Відсутність печаток виробника на деклараціях підтверджується пояснювальною ПП ОСОБА_1, наданою під час проведення перевірки.

Сторони, належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки суд касаційної інстанції не повідомили. Враховуючи викладене та виходячи із вимог ч. 4 ст. 221 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається без участі представників вказаних сторін. 

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Місцевим господарським судом було встановлено таке.          

         В результаті проведеної перевірки Василівська МДПІ Запорізької області прийняла рішення НОМЕР_1 на підставі акту НОМЕР_2 про нарахування позивачу фінансові санкції в сумі 1700 грн. за реалізацію тютюнових виробів за відсутності декларації про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, засвідчених виробником або імпортером.

         Судом попередньої інстанції було долучено до матеріалів справи наданий відповідачем акт перевірки за НОМЕР_3, яким встановлено, що на торгівельному місці відсутні декларації, засвідчені виробником тютюнових виробів, на деклараціях міститься печатка постачальника "Маркет-Груп-Запоріжжя", а не виробника.      

         Відповідно до ч. 24 ст. 6 Декрету у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, що були подані їх виробником або імпортером до центрального органу державної податкової служби України або центрального органу державної митної служби України.

         До справи долучені копії декларацій про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари, які засвідчені виробником та постачальником підакцизного товару.

         До того ж, судом було правильно враховано відсутність у акті перевірки встановленого факту торгівлі тютюновими виробами та документальне непідтвердження відповідачем такого факту, тоді як відповідальність згідно із ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового , алкогольних напоїв та тютюнових виробів"  застосовується саме за торгівлю вказаними товарами, а не за те, що такі товари знаходяться у місці торгівлі.

         Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції знаходить правильним висновок місцевого господарського суду про неправомірність застосування до позивача відповідальності у вигляду штрафу, оскільки позивач не порушував вимог ст. 6 Декрету КМУ "Про акцизний збір" від 26.12.1992 № 18-92 (із подальшими змінами та доповненнями) (далі у тексті Декрет).

         Разом з тим, не може погодитися з позицією місцевого господарського суду стосовно відсутності у податкової інспекції повноважень приймати рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового , алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

         Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"  контроль за дотримання норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

         За приписами ч.ч. 4 і 5 ст. 17 цього Закону рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. 

         Згідно абз. 6 п. 1 ст. 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" Державна податкова адміністрація України здійснює безпосередньо, а також організовує роботу державних податкових адміністрацій та державних податкових інспекцій, пов'язану, зокрема, із проведенням роботи по боротьбі із незаконним обігом алкогольних та тютюнових виробів, здійсненням систематичного контролю за їх реалізацією, застосуванням у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності  за порушення законодавства про виробництво та обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Відповідно до п. 7 ст. 11 вказаного закону, в редакції, чинній на час прийняття спірного рішення про застосування фінансових санкцій, органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законом.

        Оскільки помилкова позиція місцевого господарського суду не вплинула на суть прийнятого ним рішення, суд касаційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення суду.        

         Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                         У Х В А Л И В:

        Касаційну скаргу Василівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Запорізької області від 18.04.2005 р. - без змін.

        Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

           головуючий суддя                                          Н.Г. Пилипчук

судді                                                                К.В. Конюшко

                                                Л.В. Ланченко

                                                                                    О.М. Нечитайло

                        О.І. Степашко