ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

при секретарі судового засідання Проценко О.О .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за  скаргою ОСОБА_1 на рішення військового комісара Івано-Франківського обласного військового комісаріату (ОВК)

у с т а н о в и л а :

У лютому 2005 року ОСОБА_1, посилаючись  на Закон України ”Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, оскаржив    відмову військового комісара  Івано-Франківського ОВК в перерахунку пенсії за вислугою років з врахуванням  загального трудового стажу.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2005 року в задоволені скарги відмовлено.

Новим рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 16 серпня 2005 року вимоги ОСОБА_1 задоволено. Відмова військового комісара у перерахунку пенсії визнана неправомірною, а Івано-Франківський ОВК зобов'язано здійснити перерахунок з урахуванням вислуги років та трудового стажу заявника.

У касаційній скарзі Івано-Франківський ОВК, з посиланням на порушення апеляційним судом норм матеріального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, а  рішенням  суду першої інстанції, як помилково скасоване, залишити в силі.

Заслухавши доповідача, оглянувши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Скасувавши рішення суду першої інстанції та постановивши нове, про задоволення скарги, апеляційний суд виходив з того, що п.”б” ст.12 Закону України ”Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” ( в редакції Закону від 4 липня 2002 року №15-ІУ, який набув чинності 6 серпня 2002 року) передбачено право на пенсію за вислугу років військовослужбовців, які мають право на пенсію згідно з цим законом, раніше звільнених зі служби, незалежно від підстав та часу звільнення, за умови, що їм виповнилося 45 років, тобто у заявника, якому на час звернення  виповнилось 63 роки  виникло право на перерахунок пенсії.

Проте, з таким висновком погодитись не можливо, оскільки суд дійшов його без врахування дійсних обставин справи та всупереч нормам матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено і з цим погодився апеляційний суд, що ОСОБА_1 06.04.1984 р. звільнений з військової служби у віці 42 років, а  з 4 травня 1984 року йому з розрахунку військової служби строком у 20 років 7 місяців і 5 днів призначена пенсія за вислугу років, яка виплачується відповідно із правилами Закону України ”Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”.

За змістом ст.12 Закону ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) право на пенсію за вислугу років мали:

 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають на день звільнення зі служби вислугу 20 років і більше;

 особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, звільнені зі служби незалежно від підстав та часу звільнення і досягли 45-річного віку, крім осіб, позбавлених військових або спеціальних звань, а також звільнених із служби у зв'язку з засудженням за умисний злочин, вчинений з використанням свого посадового становища, або вчиненням корупційного діяння, а ті з них, що є інвалідами війни, - незалежно від віку, і мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні.

Розмір пенсії за вислугу років  Законом (ст.13) визначався таким чином:

особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ або служба в державній пожежній охороні (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, законодавець розрізнив умови і підстави призначення пенсії, а можливість її нарахування за вислугу понад 20 років з урахуванням загального трудового стажу, тобто одночасного застосування правил пунктів ”а” і ”б” ч.1 ст.13 Закону виключив.

Порядок перерахунку раніше призначених пенсій визначений ст.63 Закону і пов'язується, перш за все, з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

За обставин призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, як особі з вислугою понад 20 років, у апеляційного суду не було правових підстав для перерахунку цієї пенсії з урахуванням його загального трудового стажу , а тому висновок про скасування рішення суду першої інстанції є помилковим.

За правилами ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Тому, на підставі викладеного, керуючись ст. ст.220, 230, 231 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Івано-Франківського військового комісаріату задовольнити.

Рішення апеляційного суду  Івано-Франківської області від 16 серпня 2005 року скасувати і залишити в силі рішення  Івано-Франківського міського суду від 10 травня 2005 року.

Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.      

  Головуючий                                                    М.І.Цуркан    

   Судді:                                                               М.І.Гурін

                                                                             М.Г. Кобилянський

                                                                             Д.В.Ліпський

                                                                             В.В.Юрченко