РІШЕННЯ                              Справа №2-175/2007

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

12 вересня 2007 року   Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Мельничика Ю.С., при секретарі Кириленко І.В., з участю прокурора Баркар А.А.,

позивача ОСОБА_1, представника позивача адвоката ОСОБА_2 представника відповідача ОСОБА_3 третьої особи ОСОБА_4 представника третьої особи Світловодського МРЦЗ -ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях" (далі - відповідач), третя особа на стороні відповідача -начальник Відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" - ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Світловодський міськрайонний центр зайнятості, про визнання незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2006 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом до відповідача, і просила поновити її на роботі, та відшкодувати моральну шкоду в розмірі 5 000 грн. (а.с. 1,2).

У грудні 2006 року ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги і просила суд визнати незаконними накази відповідача про застосування до неї дисциплінарних стягнень (а.с. 92,93).

Посилалася на те, що відповідач безпідставно притягував її до дисциплінарних стягнень у виді доган, та звільнення, чим заподіяв їй моральну шкоду.

В судовому засіданні ОСОБА_1, її представник - адвокат ОСОБА_2 та прокурор, який здійснював представництво інтересів ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилався на те, що до позивачки застосовані дисциплінарні стягнення в виді доган та звільнення обгрунтовано, та на законних підставах, просив відмовити в задоволенні позову.

Третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що застосовував дисциплінарні стягнення до ОСОБА_1 на підставі наданих йому належних документів і у встановленому законом порядку.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, висновок прокурора, представника відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, проаналізувавши та оцінивши зібрані докази у їх єдності і сукупності, враховуючи, що . сторони заявили про те, що ними надані всі наявні докази, яких достатньо для вирішення спору між ними, виходячи з встановлених судом обставин і визначених відповідно до них правовідносин, суд приходить до таких висновків.

Між   сторонами   виник   трудовий   спір   щодо   правомірності   застосування

2

відповідачем дисциплінарних стягнень до працівника за порушення ним трудової дисципліни.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку сиситематичного невиконання працівником без поважних причин обов"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Як видно з роз'яснень, які містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 (з наступними змінами та доповненнями) "Про практику розгляду судами трудових спорів", за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обоз"язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни відповідно до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.

Судовим розглядом та матеріалами справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи(а.с. 3).

01 березня 2005 року за направленням Світловодського міськрайонного центру зайнятості населення ОСОБА_1 була прийнята на роботу на посаду старшого наглядача гідроспоруд Кременчуцького судноплавного шлюзу (а.с. 80,81).

Як зазначив представник відповідача та третя особа, до обов'язків старшого наглядача гідроспоруд відноситься робота на висоті, виконання ремонтно-будівельних робіт, та інші види робіт (а.с. 114), які повністю протипоказані інвалідам 3 групи, а тому ОСОБА_1 не підлягала прийняттю на вказану роботу. Проте позивачка була прийнята на роботу попереднім начальником підприємства - ОСОБА_5 при сприянні її співмешканця ОСОБА_6. який був її безпосереднім керівником протягом всього періоду її роботи на вказаній посаді.

Вказане в судовому засіданні не заперечувала ОСОБА_1

Вказане також підтверджується тим, що в той же день 23 лютого 2005 року як ОСОБА_1 була зареєстрована в Світловодському центрі зайнятості населення, в той же день її було направлено на працевлаштування до відповідача. При цьому, як встановлено в судовому засіданні і не спростовано позивачем, в направленні на медичний огляд для працевлаштування на вказану посаду запис, що ОСОБА_1 є інвалідом 3 групи було занесено пізніше, після проходження медичного огляду, про що свідчить інший кольор чернила та почерк, та відсутність в результатах медичного огляду будь-яких обмежень для роботи особи, яка є інвалідом. Вказане свідчить, як на цьому наполягав представник відповідача та третя особа, що при проходженні медичного огляду 25 лютого 2005 року для працевлаштування ОСОБА_1 приховала той факт, що вона є інвалідом 3 групи. В іншому випадку, як встановлено в судовому засіданні, в результатах медичного огляду були б обмеження не сумісні для роботи ОСОБА_1 на вказаній посаді.

Вказаний факт також підтверджується даними, які містяться в персональній картці №12 ОСОБА_1, складеної 23 лютого 2005 року Світловодським центром зайнятості, з якої видно, що в розділі 7 інвалідність відсутні будь-які дані про інвалідність ОСОБА_1 (а.с. 142), як і відсутні такі дані в направленні на працевлаштування (а.с. 82).

17 травня 2006 року, після звільнення з роботи її співмешканця ОСОБА_6., ОСОБА_1 за власним бажанням за станом здоров"я була переведена на іншу роботу -

3

робітником зеленого будівництва (а.с. 28,29), що нею не оспорювалося.

Як видно з пояснювальної записки в.о. головного гідротехніка ОСОБА_7. ОСОБА_1 за час роботи старшим наглядачем гідроспоруд не виконувала обов"язки, покладені на неї посадовою інструкцією (а.с. 25).

ОСОБА_1 звільнена з роботи за п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України 05 жовтня 2006 року (наказ № 115-к від 05 жовтня 2006 року) (а.с.60).

Суд вважає звільнення ОСОБА_1 обгрунтованим виходячи з такого.

ОСОБА_1 була ознайомлена з посадовою інструкцією робітника озеленення (а.с. 30).

Під час роботи озеленювачем мала неодноразові зауваження від своїх керівників різного рівня з приводу неналежного виконання своїх обов'язків, проте на їх не реагувала, покладені на неї завдання виконувала частково і неякісно.

При цьому, 11, 23, 28 серпня 2006 року ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни -. покладені на неї завдання не виконала, відмовилася від надання зажаданних письмових пояснень. На підставі актів від 11 та 28 серпня 2006 року та службових записок від 23 та 29 серпня 2006 року начальником підприємства був виданий наказ №83 від 29 серпня 2006 року (а.с. 31), яким позивачу ОСОБА_1 було оголошено догану за систематичне порушення трудової дисципліни і невиконання виробничих завдань, покладених на неї.

З вказаним наказом ОСОБА_1 була ознайомлена, проте від його підписання відмовилася про що свідчить відповідний запис, і що вона не заперечувала в судовому засіданні, наказ в установленому порядку не оскаржувала до 11 грудня 2006 року.

В судовому засіданні ОСОБА_1 клопотання про поновлення строку оскарження вказаного наказу не заявляла, причини пропуску строку оскарження наказу пояснити не змогла, тому суд визнає, що нею пропущено тримісячний строк оскарження вказаного наказу без поважних причин.

На підставі викладеного на день розгляду спору має місце стягнення на ОСОБА_1 у виді догани за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на неї трудовим договором.

Крім цього, 29 вересня та 03 жовтня 2006 року ОСОБА_1 допустила порушення трудової дисципліни, невиконувала своїх обов'язків та відмовилася працювати, про що свідчать складені 29 вересня 2006 року акт та доповідна записка (а.с. 38-40), та акт і доповідна записка від 03 жовтня 2006 року (а.с. 37,41,42).

Як видно з вказаних документів ОСОБА_1 відмовилася надавати письмові пояснення з питань допущених нею порушень.

На підставі вказаних документів начальником підприємства був виданий наказ №92 від 03 жовтня 2006 року про оголошення ОСОБА_1 догани за систематичне порушення трудової дисципліни і невиконання виробничих завдань, покладених на неї, крім цього визнано 03 жовтня 2006 року допущеним ОСОБА_1, прогулом.

З вказаним наказом ОСОБА_1 буда ознайомлена, проте від його • підписання відмовилася про що свідчить відповідний запис, і що вона не заперечувала в судовому засіданні.

Таким чином, заходи дисциплінарного впливу в виді доган, які застосовані начальником підприємства до позивачки обгрунтовані, і відповідають вимогам трудового законодавства.

Доводи позивача, про упереджене до неї ставлення начальника підприємства належними доказами не підтверджені і спростовуються добутими доказами під час судового засідання.

03 жовтня 2006 року начальник підприємства ОСОБА_4 звернувся до голови профспілкового комітету за згодою на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 з підстав передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України.

За результатами засідання профспілкового комітету 05 жовтня 2006 року, у якому приймала участь ОСОБА_1 та давала свої пояснення, начальнику підприємвста

4

ОСОБА_4 одноголосно було надано згода на розірвання трудового договору з ОСОБА_1 (ale.. 61).

Доводи ОСОБА_1 про те, що від неї вимагали виконання обов"язків, які протипоказані їй за станом здоров"я в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження, оскільки встановлено, що згідно результатів медичного огляду від 26 вересня 2006 року ОСОБА_1 може працювати працівником озеленення, і їй протипоказана лише важка фізична праця пов"язана з підняттям важких предметів, та переохолодження. В судовому засіданні встановлено, що під час роботи ОСОБА_1 невиконувала роботи, пов"язані з підняттям важких предметів, та не переохолоджувалася (так як працювала лише з травня по жовтнь 2006 року).

Вказані обставини підтверджуються службовими записками, актами, наказами про застосування дисциплінарних стягнень, посадовими інструкціями робітника озеленення, направленнями на медичний огляд та результатами медичного огляду позивачки, направленнями на працевлаштування та реєстраційними документами Світловодського центру зайнятості, положенням про відокремлений підрозділ Кременчуцький судноплавний шлюз, санітарно-гігієничною характеристикою умов праці робітника озеленення, протоколами профспілкових зборів та засідання профспілкового комітету, правилами внутрішнього трудового розпорядку для прцівників підприємства, типовими нормами часу на роботи по озелененню, іншими матеріалами справи, поясненнями представника відповідача, третьої особи, та показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_7. ОСОБА_6. та ОСОБА_7., які ретельно допитувалися в судових засіданнях, і підтвердили факти порушення трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 у виді систематичного невиконання покладених на неї обов"язків.

Відповідно до статей 139-142, 147 КЗпП України працівники зобов"язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов"язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержуватися законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту.

Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборного органу первинної профспілкової організації на основі типових правил.

У деяких галузях народного господарства для окремих категорій працівників діють статути і положення про дисципліну.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Заперечення ОСОБА_1 про відсутність в її діях порушень трудової дисципліни повністю спростовуються зібраними по справі доказами, зазначеними вище у рішенні, які суд визнає належними, достовірними, допустимими і достатніми для вирішення трудового спору.

5

Суд визнає, що позивачка ОСОБА_1 систематично невиконувала свої професійні обов"язки, що є порушенням трудової дисципліни.

Проаналізувавши надані сторонами докази, даючи оцінку цим доказам у їх єдності і сукупності, суд визнає, що відповідачем доведено в судовому засіданні факти порушення трудової дисципліни позивачем, тому у суду невикликає сумнівів правомірність застосування відповідачем дисциплінарних стягнень до ОСОБА_1 у виді доган та звільнення позивача.

За вказаних підстав в задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити як у безпідставному.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-216,218 ЦПК України, п.3 ч.1 ст. 40, ст. ст. 139,140, 142, 147 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_6 до Відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" державного підприємства водних шляхів "Укрводшлях", третя особа на стороні відповідача - начальник Відокремленого підрозділу "Кременчуцький судноплавний шлюз" - ОСОБА_4, про визнання незаконними наказів про застосування дисциплінарних стягнень, поновлення на роботі, та відшкодування моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Кіровоградської області через Світловодський міськрайонний суд поданням заяви про оскарження протягом десяти днів після його проголошення, та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про оскарження, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.