справа № 0670/1801/12

категорія 8.1.5

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2012 р. м. Житомир

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Семенюк М.М. розглянувши в порядку скороченого провадження у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції

до ОСОБА_1

про стягнення 265,13 грн.,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість зі сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 265,13грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем до Новоград-Волинської ОДПІ подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, де вказано дохід в сумі 1767,50грн., загальна сума податкового зобов"язання за яким становить 265,13грн. і яку відповідачем сплачено не було.

Ухвала про відкриття скороченого провадження у справі направлялась відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), однак поштове відправлення повернулося як не вручене адресату з незалежних від суду причин, а тому, відповідно до ч.7 ст. 9, ч. 11 ст. 35 КАС України, ухвала вважається врученою належним чином.

Як встановлено судом, відповідачем 26.04.2011 року до податкового органу подано декларацію про доходи, одержані з 01 січня по 31 грудня 2010 року, в п.1.2 якої зазначено, що за 2010 рік одержано дохід від здачі земельного паю в оренду в розмірі 1767,50грн. та самостійно визначено податкове зобов"язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 265,13грн.

Відповідно до п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до п.п.4.2.7 п.4.2 ст.4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003 року ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, крім іншого, дохід від надання майна в оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 9.1 статті 9 цього Закону.

Згідно до п.п.9.1.1 п.9.1 ст.9 Закону, податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше мінімальної суми орендного платежу, встановленої законодавством з питань оренди землі.

Водночас, згідно з п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону, оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

В той же час, відповідно до п.7.1 ст.7 Закону, ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.4 цієї статті.

Отже, заборгованість ОСОБА_1 перед бюджетом з податку з доходів фізичних осіб становить 265,13 грн. (1767,50грн. х 15%).

Відповідно до вказаних вище правових норм, податковим повідомленням форми "Ф" №0000361701/0 від 20.06.2011 року Новоград-Волинською ОДПІ визначено ОСОБА_1 податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 265,13грн.

Відповідно, сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу.

Пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем відповідачу виставлялася податкова вимога форми "Ф" №46 від 04.08.2011 року, яка отримана останнім, згідно поштового повідомлення про вручення, 16.09.2011 року.

Згідно з п.41.5. ст.41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Оскільки доказів погашення боргу або оскарження у встановленому порядку податкового повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ відповідачем не надано, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що вимоги є обґрунтованими, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 183-2 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 265,13грн. заборгованості зі сплати податку з доходів фізичних осіб, визначену податковим повідомленням форми "Ф" №0000361701/0 від 20.06.2011 року.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження, якщо не було подано апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: М.М. Семенюк