ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
06 вересня 2006 року |
|
м. Київ |
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
|
Головуючого |
Цуркана М.І. |
|||
|
Суддів: |
Гуріна М.І. |
|
|
|
|
|
Кобилянського М.Г. |
|
|
|
|
|
Горбатюка С.А. |
|
|
|
|
|
Загороднього А.Ф. |
|
|
|
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом суб»єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (Підприємець) до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області (ДПІ) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
у с т а н о в и л а :
У листопаді 2003 року суб»єкт підприємницької діяльності (фізична особа) ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до ДПІ у Рахівському районі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1.
Зазначала, що підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про застосування фінансових санкцій на загальну суму 3572,50 грн. є зафіксовані в акті перевірки НОМЕР_2 невідповідність готівкових коштів на місці ведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті розрахункових
_______________________________________________________________________________________________________________________
Справа №
Головуючий у першій інстанції Карпинець В.І.
Доповідач Цуркан М.І.
операцій, порушення порядку ведення КОРО, реалізація тютюнових виробів та алкогольних напоїв без наявності сертифікатів відповідності, засвідчених постачальником.
Посилаючись на порушення податковим органом встановленого порядку проведення перевірки та фіксації її результатів, наявність сертифікатів відповідності на алкогольні та тютюнові вироби, а також на порушення строків розгляду відповідачем скарги платника податку - просила податкове повідомлення-рішення від 04.06.2003 року визнати недійсним.
Заявою від 10.12.2003 року Підприємець уточнила вимоги і просила визнати недійсним також податкове повідомлення-рішення НОМЕР_3 про стягнення тих же 3572,50 грн., яке прийняте ДПІ за результатами адміністративного оскарження першого рішення.
Справа судами розглядалася неодноразово. Останнім рішенням господарського суду Закарпатської області від 17 листопада 2004 року позов задоволено частково. Податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_3 в частині застосування штрафних санкцій на суму 3232,50 грн. визнані недійсними.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2005 року рішення господарського суду Закарпатської області від 17 листопада 2004 року частково скасовано. Податкові повідомлення-рішення НОМЕР_1 та НОМЕР_3 щодо визначення штрафних санкцій сумою податкового зобов'язання визнані недійсними.
В позові Підприємця до ДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень НОМЕР_1 та НОМЕР_3 в частині застосування штрафних санкцій на суму 1532,50 грн. відмовлено.
В решті рішення залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ДПІ, з посиланням на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати судові рішення в частині задоволення вимог про визнання недійсними штрафних санкцій за відсутність сертифікатів відповідності, а провадження у справі закрити.
У частині в якій штрафні санкції не визнані сумою податкового зобов'язання і відмовлено у позові про визнання незаконним нарахування штрафів за факти невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків та порушення порядку ведення КОРО рішення не оскаржені.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що в акті перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб»єктами підприємницької діяльності зафіксовані факти невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, порушення порядку ведення КОРО, реалізація тютюнових виробів та алкогольних напоїв без наявності сертифікатів відповідності, засвідчених постачальником, за що Підприємцю визначені санкції у розмірах, відповідно:1532 грн., 340 грн., 1700 грн.
Також встановлено, що на час перевірки реалізація тютюнових виробів та спиртних напоїв у торгівельному закладі Підприємця здійснювалась без сертифікатів про їх відповідності або сертифікатів про визнання.
Задовольнивши позов в частині визнання недійсними рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій на суму 1700 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», суд першої інстанції, а апеляційний суд погодившись з таким висновком, виходили з того, що за змістом ст.17 Закону зберігання сертифікатів за місцем реалізації товарів не обов»язкове, а тому штрафні санкції за відсутність цих документів у торговому закладі є неправомірними. Крім того, після перевірки позивачем зазначені документи були пред»явлені податковому органу.
Проте, з такими висновками погодитись не можна, оскільки суди, повно встановивши обставини справи і правильно визначивши правові норми, що регулюють спірні правовідносини помилилися у розумінні їх змісту, тобто неправильно витлумачили, у зв'язку з чим зробили правові висновки, які не відповідають дійсному змісту цих правових норм.
Відповідно з п.5 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 р. за №854 ( в редакції чинній на час проведення перевірок ), алкогольні напої повинні надходити до торговельної мережі з накладними, товарно-транспортними накладними, а також сертифікатами відповідності державної системи сертифікації або свідоцтвами про визнання чи їх копіями, засвідченими постачальником, а за змістом п. 6 Правил, суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити згідно із статтями 18 та 19 Закону України «Про захист прав споживачів» надання споживачам необхідної, доступної та достовірної і своєчасної інформації про товари, а також на вимогу споживачів - додаткової інформації про наявність сертифіката відповідності, документи, що підтверджують якість та ціну товару.
Аналогічні вимоги щодо наявності сертифіката або свідоцтва про визнання відповідності (копій) містяться і у Правилах роздрібної торгівлі тютюновими виробами затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України №218 від 24.07.2002 року.
Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» визначені основні засади державної політики щодо регулювання роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.
За порушення вимог цього Закону, у редакції, що була чинною на час проведення перевірок, до суб'єктів підприємницької діяльності, відповідно до ч.2 ст. 17, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1 700 гривень.
За обставин, коли на час проведення перевірки у місцях роздрібної торгівлі спиртними напоями та тютюновими виробами були відсутні засвідчені постачальником копії сертифіката відповідності або сертифікати про визнання, що позбавляло споживачів отримувати інформацію про якість товару, то висновки судів про те, що зберігання сертифікатів (копій) не за місцем торгівлі не порушує вимог закону помилкове, оскільки суперечить меті, з якою такі вимоги встановлювалися.
Крім того, додатковою перевіркою здійсненою працівниками податкового органу 07.08.2003 року, висновки якої не заперечуються, встановлено, що на вино «Медвежа кров» надані документи не співпадають по датам виписки та оприбуткування, а накладна на горілку «Джокер» виписана 31.03.2003 року, тоді як сертифікат відповідності був дійсний до 01.03.2003 року.
За таких обставин у судів не було правових підстав для задоволення позову у частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій за порушення правил торгівлі тютюновими виробами та спиртними напоями.
Зважаючи на те, що обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то, за правилами ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення, в оскаржуваній частині, підлягають скасуванню з постановленням нового, про відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись наведеним, ст.ст. 223, 230 КАС України, колегія суддів,
п о с т а н о в и л а :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області задовольнити частково.
Рішення господарського суду Закарпатської області від 17 листопада 2004 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01 березня 2005 року в частині задоволення вимог про визнання недійсним рішень ДПІ від 04.06.2003 року та 11.08.2003 року про застосування штрафних санкцій на суму у 1700 грн. скасувати і в цій частині постановити нове рішення про відмову у позові.
У решті судові рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та у порядку визначеними ст.ст. 237 - 239 КАС України.
Головуючий М.І.Цуркан
Судді: М.І.Гурін
М.Г. Кобилянський
А.Ф.Загородній
С.А.Горбатюк